Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Опонент штабс-капітана Рибнікова

(Рецензія на твір: Єкатерина Фальшива3, автор: Іван G.)

Чим власне зацікавив мене цей твір? Надзвичайно цікава епоха, якої торкнувся автор – переддень краху однієї з наймогутніших континентальних імперій, час грізних предзнаменувань – здається засвітяться в повітрі древні „мене текел фарес”. Цікавий, ненадуманий сюжет, заснований на реальній боротьбі спецслужб Росії та Японії на Далекому Сході накануні Мукдену та Цусіми. В творі діють багато реальних історичних осіб, вищих чиновників Російської імперії. Зазначу нешаблонність оцінки автором деяких персонажів, зокрема генерала Куропаткіна – „Прекрасний військовий і чудовий організатор, він незабаром впав жертвою невдач у війні з Японією.”. Однак часом ловиш себе на думці, що цих статистів трохи забагато, ніби прогулюшся музеєм воскових фігур мадам Тюссо. Наприклад, чому Іван Петович служив не де небудь, в в генерала Скобєлєва- це лише для того, щоб він вручив головному герою чудо-револьвер? Для чого головному герою звязуватися з шефом поліції Лопухіним через журналіста Бурцева? Цей історизм значно гірший якоїсь там парасольки в пана поручника чи прогулянки Ермітажем. Автор, звісно, знає хто такий Бурцев і що повязувало його з міністром Лопухіним. Та для решти людства відкрию цю таємницю. Бурцев, журналіст з лівими поглядами, близький до есерів, познайомився з Лопухіним вже після відставки останнього, підсівши в поїзд. Після кількагодинної розмови Росія жахнулася – голова бойової організації есерів Азеф – агент охранки. До цієї історичної розмови вони знайомі не були і основне – Бурцев не був агентом спецслужб. Порада автору – якщо далі в сюжеті не з’явиться Азеф, Савенков, Гершуні або ще хтось з есерівських бойовиків – заберіть Бурцева. Дещо незрозуміла акцентація на українстві головного героя. Сподіваюся, це чеховське ружжо, що потужно зависло на стіні, не менш потужно вистрілить за межами уривка, розміщеного на сайті академії.
Та не дивлячись на ці прикрі дрібнички, перед нами цікавий історичний шпигунський роман, оповідь захоплює і страшенно цікаво, чим усе це закінчиться. На цьому тисну „радимо прочитати”. Пишіть ще, пане Іване.

З повагою,
Камаєв Юрій

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.033214807510376 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати