Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Щось воно...

(Рецензія на твір: Про шуліку і курку., автор: Олександр Зубрій)

до купи не тулиться, перепрошую і ще раз перепрошую.
Ліричний герой випив кави, викурив люльку і аж тоді поцікавився, як звати ту, яку він сьогодні скур... і так далі. Не по-джентельменськи. Він хоч кави їй запропонував?
"Збив шуліка курку над урвищем,
І швиденько її затоптав" - якщо він збив курку над урвищем, то вона, природно, впала в те урвище і розбилася. Що ж там шуліка міг топтати? Бррр, якісь некрофілічні мотиви...
"привід ще" - "урвищем" чомусь не римується. Не знаю навіть, чому. Так само як "каменем" - "коренем" (можна римувати "віник" і "пряник", але не треба).
Так само не можу уявити, як камінь щось оповиває - це вже метаморфоза в дусі Далі.
Фінал залишив по собі розгубленість. Ніхто не почув литавр, махаючи коренем без кохання. Гм... А хто почув литаври, махаючи коренем з коханням?
Мда. Подумати треба. Добре подумати.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.032767057418823 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати