Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Забуту гідність нашому народу...

(Рецензія на твір: * * * *, автор: Валерій Голуб)

Може повернути лише сам народ.
Актуальний твір вийшов.
Маю одну заувагу:
"З тих пір, коли була Вкраїна-Русь
Приєднана московськими царями"
Варто дописати : з нашої власної ініціативи. Не заперечуючи тодішніх амбіцій Московії, слід зазначити, що Хмельницький пішов до Росії добровільно. І хоча потім він про це добряче пошкодував, факт залишається фактом.
Знаєте, я вважаю, що проблема криється у нас самих. Ми добровільно здали незалежність, потім добровільно служили загарбникам. Теж продовжується і зараз. Так, були тисячі борців, але пасивних українців було набагато більше.
Слушний Ваш вірш. Але геть не все залежить від мови, якою говориш, хоча мову державну потрібно знати. Тут усе залежить від людини. Не всі російськомовні громадяни не хочуть вчити українську, хоча їх, на жаль, не так і багато. Наведу приклад. Моя мама народилася у Казахстані. Ще її діди були виселені більшовиками. Рідною мовою для неї стала уже російська, як наслідок русифікації. Але мама завжди вважала себе українкою. Ще за Союзу, повернулася на історичну Батьківщину. хоча вона російський філолог за фахом, українську вивчила дуже швидко. Тепер говорить лише цією мової. ЇЇ брат та сестри, які проживають у Казахстані є ровсійськомовними, але декларують свою національність лише як УКРАЇНЦІ.
Тому, усе - суб*єктивно.
Без щирого бажання мови не вивчити. Спинити наслідки русифікації - завдання влади. Хоча, події розгорнулись так, що це видається туманним.
З повагою
Щиро

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044687032699585 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати