Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Розчулився...

(Рецензія на твір: Вічність, автор: Михайло Карповий)

Оцей вірш видав мені дуже файним. загострене відчуття ритму переводить його з рядового загалу віршів-про-кохання в сержантську когорту екстатично-пафосних віршів-про-велике-кохання. але все витримано, все в міру. Вдала римічна розбивка за строфами. І взагалі - чуттєво, навіть ніжно. Як каже мій товариш - чьотко: вже давно всі забули про це слово, а він все вживає й вживає його. Але є деякий несмак:
наче пташки, вустами - оце перше;
пили одне одного душі - друге.
перше можна віднести до молоді та невинні ( але птшки не всі молоді та невинні), але швидше воно відноситься до "вустами"(при читанні саме так).але у пташок з вустами - біда.
а друге - це просто "не дуже", тобто якась несмачна непонятка, бо пити одне одного душу це не дуже уявляється, а якщо й уявляється, то відсилає бідну уяву до якогось чорного фолку з нечистю, інопланетянами тощо. А прикро - бо вірш гарний.
ще в мене виникло питання щодо
Ми з тобою до рання,
прості, молоді та невинні,
до рання - й невинні??? але головне - прості: що ото означає?
Коротше - я докопався до цієї строфи! більше немає до чого. А від коралового гудзика з літерою ґ я просто-таки розчулився, що й виніс у назву.
Отак от.
Пишіть, авторе Михайле, ще.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043497800827026 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати