Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Червоне, автор: П.Домаха)

Як на мене, це якраз найскладніше, вміти переконати читачів із перших рядків, що наприкінці трапиться щось неординарне, як не сказати трагічне. І читаєш ніби про буденні речі, очікуючи, коли ж із за них має визирнути оте ЩОСЬ, перетворивши історію істеричної, надто закоханої в яскравий колір, але ж по суті самотньої і невпевненої у собі жінки та надто тихого чоловіка у трагедію.
Знаєте, у мене знайома вчиться на психолога, якось разом проглядали статтю, де йшлося про те, чи можна судити за кольоровою гамою вбрання про характер людини. Ну, автор стверджував, що червоний колір як домінантний вибирають сильні впевнені натури. Подруга ж потім заперечила, що інколи такий яскравий одяг – свідчення саме невпевненості, бажання переконати інших, а почасти й себе, що цілком володієш ситуацією і не боїшся привертати увагу. Не можна у всьому звинувачувати виключно червоний, як і будь-який інший колір. Варто було б усе ж рідним Павлини відвести її до лікаря. Хоч не з нашим переконанням, що психіатр, а то й психолог – то таке, що варто уже соромитися.
М-да, Тихонові можна лише поспівчувати, одне те, щоб жити серед виключно червоних предметів… А ще ж не із його характером кинути хвору дружину, якби й наважився, то щоб сказали сусіди: довів жінку, а тепер… А ще пощастило, мабуть, не зовсім те слово, але добре, що він під час шалу Павлини був далеко…
Отакі-от роздуми над Вашим оповіданням.
Дякую Вам за сильний твір.
Щиро,
Карина Лукашенко

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041411161422729 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати