Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ми потрібні один одному

(Рецензія на твір: Те, що на споді., автор: Юрій Кирик)

Свого часу, тато дуже довго не пускав мене в життя. Кожного дня приводив на цвинтар, садив коло своєї могили і неохоче примушував плакати. Я гладила той хрест на якому викарбуванойого ім*я і роки названі життям. Коротко і ясно. Однієї ночі прийшов до мене у вісні, мовчки обійняв, подав до рук подарунки і пішов не оглядаючись. Саме тоді я зрозуміла, що він прагне жити у моїй душі, моїй пам*яті, моїх думках. Живе й понині, хоч шостий рік могила береже його тіло.
Дідусь більше як пів життя прослужив у церкві дяком. То є людина, яка вивчила сусідського хлопчика на священника, навчила мене молитися, любити відвідувати службу…. А коли вже не міг ходити до церкви, то молився лежачи на ліжку, чи сидячи спершись на пиличку, він те й робив, що молився. Прожив 94 з половиною роки. Уявляєте – жива історія. Мій вчитель з історії до нього приходив з блокнотиком…
Перед смертю на тиждень зліг. По примусу їв і пив і тільки за бажання держав складені руки, перебуваючи душею в молитві. І не вимовив слова смерть. Він попросив нас усіх вийти з кімнати аби піти додому.
От і питання де це «дома» і яке воно?
Вибачте, коли що не так, але відверта думка привела ось до таких моїх слів.
Ви піднімаєте вічно поставлене питання життя.
Якщо порівняти людське життя з зорями, то кожна зірка має свій вік (як до речі і молочний зуб у дитини). Зірка віддає своє сяйво і поволі згасає. Але це тільки для людського ока, бо насправді вона переходить у інший стан свого існування. Так і людина – тіло небесне, яке переходить з одного стану в інший. Перехід цей залежить від людини, і від зовнішніх сил, яким вона піддається. Звісно, людина не зупинить тих чи інших природних процесів, але для того народжується мислячою людиною, аби усвідомити наступне: вічність - це сукупність часу, простору і сили, яка приводить її у рух. Тож перебуваючи у подорожі названим земним життям ми вже перебуваємо у вічності, у тому Раю до якого так прагнемо після смерті. Земне життя - сукупність доріг, хода людини(її рішення) – побудова долі. І тільки від самої люди, кожної окремо залежить що стає для неї лабіринтом – сукупність земних доріг, чи сукупність часу, простору і сили. Сила про яку кажу є Любов. Любов – це ті позитивні часточки людського сумління, які впливають на думки, слова, рішення, вчинки людини.
Отже «дім» – це те що ти в собі несеш і даєш іншим. Це не минуле, не майбутнє, а саме теперішній стан.
Бо нарешті хочу сказати, що людина створена по подобі і образу в Раю, живе в Раю. Вигнання з Раю – це негативно заряджені емоції. Але без такого розподілу та «плюс» і «мінус», чи світло і темрява, добро і зло, чи Бог і диявол… не було б нової форми життя – нас з вами, такими, як ми є. Для чого ця гра Великого? Тільки розділені частинки відчувають потребу у єднанні. Але ж те, знову об*єднане стає новою формою життя. Так само як об*єднавшись чоловік та жінка народжують дитину.
Тож особисто я люблю життя, бо розумію, що Рай завжди зі мною, де б я не перебувала чи по цей бік смерті, чи по той, бо Рай у моїй Душі, Свідомості.
Людина – це капсула життя, бомба. Яка зривається, але не помирає, а розпадається на мільйони частинок, які живуть і своїм життям формують складніші більш удосконалені форми.
Ось яка велична суть життя.

Захопилась я своєю розповіддю.

З усією повагою, до вас та ваших думок-переконань, прийміть будь ласка пораду: людська свідомість це така субстанція, яка живиться емоціями(зарядами). Їх накопичення обов*язково рано чи пізно приводять до розряду. Так народжується блискавка. Блискавка – ознака життя. Ось так по-філософськи ставтесь до свого перебування в земному житті. Бо тоді зникає невдоволення у тому чи іншому, натомість приходить відчуття потрібності тебе у просторі і часі.
Інакше нема сенсу народжуватись.
З рештою неважливо які в нас переконання, важливо, що ми потрібні один одному.

З найкращими побажаннями та сподіванням на розуміння, Світлана

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041053056716919 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати