Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Ми потрібні один одному

(Рецензія на твір: Те, що на споді., автор: Юрій Кирик)

© Світлана Кедик, 16-02-2010
Свого часу, тато дуже довго не пускав мене в життя. Кожного дня приводив на цвинтар, садив коло своєї могили і неохоче примушував плакати. Я гладила той хрест на якому викарбуванойого ім*я і роки названі життям. Коротко і ясно. Однієї ночі прийшов до мене у вісні, мовчки обійняв, подав до рук подарунки і пішов не оглядаючись. Саме тоді я зрозуміла, що він прагне жити у моїй душі, моїй пам*яті, моїх думках. Живе й понині, хоч шостий рік могила береже його тіло.
Дідусь більше як пів життя прослужив у церкві дяком. То є людина, яка вивчила сусідського хлопчика на священника, навчила мене молитися, любити відвідувати службу…. А коли вже не міг ходити до церкви, то молився лежачи на ліжку, чи сидячи спершись на пиличку, він те й робив, що молився. Прожив 94 з половиною роки. Уявляєте – жива історія. Мій вчитель з історії до нього приходив з блокнотиком…
Перед смертю на тиждень зліг. По примусу їв і пив і тільки за бажання держав складені руки, перебуваючи душею в молитві. І не вимовив слова смерть. Він попросив нас усіх вийти з кімнати аби піти додому.
От і питання де це «дома» і яке воно?
Вибачте, коли що не так, але відверта думка привела ось до таких моїх слів.
Ви піднімаєте вічно поставлене питання життя.
Якщо порівняти людське життя з зорями, то кожна зірка має свій вік (як до речі і молочний зуб у дитини). Зірка віддає своє сяйво і поволі згасає. Але це тільки для людського ока, бо насправді вона переходить у інший стан свого існування. Так і людина – тіло небесне, яке переходить з одного стану в інший. Перехід цей залежить від людини, і від зовнішніх сил, яким вона піддається. Звісно, людина не зупинить тих чи інших природних процесів, але для того народжується мислячою людиною, аби усвідомити наступне: вічність - це сукупність часу, простору і сили, яка приводить її у рух. Тож перебуваючи у подорожі названим земним життям ми вже перебуваємо у вічності, у тому Раю до якого так прагнемо після смерті. Земне життя - сукупність доріг, хода людини(її рішення) – побудова долі. І тільки від самої люди, кожної окремо залежить що стає для неї лабіринтом – сукупність земних доріг, чи сукупність часу, простору і сили. Сила про яку кажу є Любов. Любов – це ті позитивні часточки людського сумління, які впливають на думки, слова, рішення, вчинки людини.
Отже «дім» – це те що ти в собі несеш і даєш іншим. Це не минуле, не майбутнє, а саме теперішній стан.
Бо нарешті хочу сказати, що людина створена по подобі і образу в Раю, живе в Раю. Вигнання з Раю – це негативно заряджені емоції. Але без такого розподілу та «плюс» і «мінус», чи світло і темрява, добро і зло, чи Бог і диявол… не було б нової форми життя – нас з вами, такими, як ми є. Для чого ця гра Великого? Тільки розділені частинки відчувають потребу у єднанні. Але ж те, знову об*єднане стає новою формою життя. Так само як об*єднавшись чоловік та жінка народжують дитину.
Тож особисто я люблю життя, бо розумію, що Рай завжди зі мною, де б я не перебувала чи по цей бік смерті, чи по той, бо Рай у моїй Душі, Свідомості.
Людина – це капсула життя, бомба. Яка зривається, але не помирає, а розпадається на мільйони частинок, які живуть і своїм життям формують складніші більш удосконалені форми.
Ось яка велична суть життя.

Захопилась я своєю розповіддю.

З усією повагою, до вас та ваших думок-переконань, прийміть будь ласка пораду: людська свідомість це така субстанція, яка живиться емоціями(зарядами). Їх накопичення обов*язково рано чи пізно приводять до розряду. Так народжується блискавка. Блискавка – ознака життя. Ось так по-філософськи ставтесь до свого перебування в земному житті. Бо тоді зникає невдоволення у тому чи іншому, натомість приходить відчуття потрібності тебе у просторі і часі.
Інакше нема сенсу народжуватись.
З рештою неважливо які в нас переконання, важливо, що ми потрібні один одному.


З найкращими побажаннями та сподіванням на розуміння, Світлана

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.6888890266418 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …