Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

прошу вибачення, але

(Рецензія на твір: Просто видалений твір, автор: Ольга Мігель)

Опускатись до рівня цитування окремих моментів твору не буду, але складу цілком загальне враження про

нього... автори дотримаються думки, що маленьке запозичення ідеї нікому не завадить.
Шановна Мігель Ольга Василівна, з усією повагою до вашої роботи мушу вам сказати, що плагіатити

російських фентезі авторів, які виробляли стиль безсонними ночами і добрячих кілька голодних років, не

означає що він вам вдастся одним махом і одразу книгою!
Перше що ви маєте зрозуміти це, те що читач не знає інтуїтивно де знаходиться головний герой. Якщо ви

даєте розташування певного місця, то опишіть його! Я близько пів години уявляв собі степ між двома

вулицями!!!! ( і от я опустився до опису моментів твору, ну і нехай, думаю вам допоможе) Можливо ви

мали на увазі пустир, незабудовану площу, ну не знаю.. ну але СТЕП!!! Степ то сотні кілометрів поля

зарослого травою!!! Я вже остиг, просто я занадто перйнявся вашим текстом, але не беріть це близько до

душі, ви маєте виробити свій стиль.
Якщо вже йде оповідь від героя, то вона повинна також бути у кільканадцять разів змістовнішою, от ви

уявили собі ситуацію, а описали її лише на чверть і от що вийшло. І до тогож постійні Я, от Я, як Я, це

також зайве, адже опис іде від головного героя і вистачить просто подати усі ці Я, як просто думки. Ви ж в

думках не розмовляєте з собою постійним Яканням. От і зрозумійте читача - читачу потрібне пережиття

ситуації, а не короткий переказ за шклянкою кави від подруги. Ви занадто часто уникаєте чітких

відповіддей. Мається на увазі певна таємниця, ви про неї самі собі кажете, але не розповідаєте! Це немов

якась забавка трьохлітньої дитини! Краще взагалі такі моменти уникати, або викладати їх частково в

контексті, зберігаючи інтригу.
Взагалі тема містики в місті є досить хиткою, адже цілу книжку можна зіпсувати кількома моментами. От

наприклад у вашому розділі це були зміїні терморецептори, і вогняна куля. Це не нове і не оригінальне, от

оригінальна була задумка з мечем, проте ви якось так вскольз до неї звернулись. І знову почали гратись з

вогняними кульками. І чому саме вони мають бути обов*язково вогняні, є ще електричні, льодові, кулька

повітряна, кулька, вибачте, лайна і т.д
На вашому місці я б зробив це все великою містерією, зробивши з героїні не авантюристку, а магістра меча,

що відчуває реальність як вона є насправді і вміє її моделювати. Це вже більшою реальністю, чим скажімо

фантастичні стрибки, чи ба стовб пилу і блискавок.
Людям треба химера реальності, те що вони можуть зрозуміти і навіть осягнути, але бояться. Подумайте

над цим, і мені залишається побажати вам удачі і не здаватись у своїй роботі, я всього лиш читач, який

написав те що йому не сподобалось і що хотілося б змінити. Якщо ви опрацюєте ідею і попрацюєте над

стилем, то вам залишеться лише забрати кассссссу у видавця =). Па-Па!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026357889175415 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати