Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Краще б воно таки помовчало...

(Рецензія на твір: Дзеркало, автор: Володимир)

Шановний п. Володимире, двічі прочитав текст, та, вибачте, так і не зрозумів суті Вашого творчого замислу.
Не надто мудрували із сюжетом "Ніч – пора, коли оживають людські мрії, час зупиняється і, звичайно, відбуваються усілякі дива". Які ж дива? Речі оживають, починають жити, як і люди відчувають свою класову належність, воюють між собою, хоча, як на мене, все це не надто потрібне, розпорошує текст, головне ж бо - розповідь дзеркала, яке "не люблить кидатися просто так словами" ... і усе ж уся розповідь - "Його" монолог, (Дзеркало у вас чомусь чоловічого роду)...
Краще б воно таки помовчало, аніж говорити такими неоковиристими реченнями: " Вік для мене припинив мати якесь значення"; "Та й, взагалі, скільки живу все ніяк не можу зрозуміти необхідності у ньому"; Добре хоча б передали сутність названого, ні, просто гра непотрібних слів...
Що б мало означати "...я тут найстаріший(!) пролетарській «цензер»"??? так і не зрозумів, може поясните? Уже не кажу про навалу русизмів, або ж кальок з російської: "сервіс, що знав види", "ворочався", "гранований стакан", "клопам", "бугорки", "пил".
Такою мовою Дзеркало оповідає нічим не примітну, банальну історію життя аристократичної сім'ї і... оповідь раптово обривається. Може забули дописати кінцівку?
Словом, залишили читача в дурнях.
Чи, може, я чогось усе таки не зрозумів?
Поясніть, коли ласка,
З повагою,

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04410195350647 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати