Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2562
Творів: 46537
Рецензій: 90815

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Теж класнюче!

(Рецензія на твір: Ми заснемо..., автор: Олександр Зубрій)

© Михайло Карповий, 27-01-2010
Ще один хороший вірш. Ні, є до чого причепитись в технічному плані, але то дрібниці. Кінцівка чудова. Якщо хочете критичних зауважень - маякніть, добре?

:))

© Михайло Карповий, 27-01-2010

Даброго дня, пане Михайло! :-)
Ну, вже вибачте, такий я крутькуватий у словах та порівняннях... :-) Мабуть тому, що дуже люблю інший анекдот:
У Одеському пароплавстві треба було пофарбувати пароплав. Визвались Абрамовіч і Рабіновіч. Написали контракт, почали працювать. Пройшов час, приходять і кажуть - вже! Прийшла комісія, дивляться - пароплав пофарбовано з одного боку!!!! Що за фігня! Де Абрамовіч і Рабіновіч?!!!! Приходять вони - шо? Їм кажуть - фігня!!! Вони - читайте контракт! Читають, написано: "Ми, Одеське пароплавство, з одного боку, і Абрамовіч та Рабіновіч, з іншого боку, зобовязуємось пофарбувати пароплав..." :-)
З повагою...

© Олександр Зубрій, 27-01-2010

Аааа... посивіти :)) Он воно що. Анекдота хочете? Два євреї в парку про щось сперечаються. Мимо проходить дядько - один із євреїв його зупиняє: "Перепрошую, можна питання? Чорний - це колір?" - "Ну, колір". - "А білий - це теж колір?" - "Теж колір." Потім звертається до свого співрозмовника: "От бачите, Ізя, я таки вам продав кольорового телевізора!"

© Михайло Карповий, 27-01-2010

Доброго дня, пане Михайле!
Я сьогодні "здякуюсь", тобто весь зійду на подяки. :-)
Ще раз дякую, знову Ви мені дали цінні поради.
Але, на відміну від інших рецензій відповім Вам лише на одне.
Я ніколи не копаю ногою у спину, тому, у вірші йде мова НЕ про того, хто пішов... :-)
Оце й усе, що хотів пояснити.
А! Ще можу додати, що кольори зі скронь змити - посивіти. :-)
Буду завжди радий бачити Ваші практичні коментарі.
З повагою... :-)

© Олександр Зубрій, 27-01-2010

Та, власне, зауваження тільки до першої строфи.

…Ми заснемо в одній,
А прокинемось – в іншій країні.
Там сія сіре сонце,
І сіра росте там трава.
Сіра райдуга нам
Сірий хвостик просуне в віконце,
І зі скронь кольори
Буде сіра вода нам змивать.

"Там сія сіре сонце" - заради розміру ви скоротили дієслово. Краще "сіре сяє там сонце". Рима "сонце-віконце" належить до розряду дитячих. І потім, у вас же в 2-гій і 3-тій срофах римуються рядки 2 і 6, а тут чомусь ви римуєти рядки 3 і 6. Але як поліпшити це діло, я наразі не знаю. Що малося на увазі під "зі скронь кольори" - важко зрозуміти і уявити. Що, скроні фарбами замурзані, чи що?

"Воно плава, і сурми
Йому поклонятися звуть…"

Що - воно? Невже те, про що я подумав? Ой, схоже на те, що таки так. :)) Ой, як тонко. Але якщо це натяк на Не-Будемо-Казати-Кого, то ви, по-перше, трошки запізнились. Бо Не-Будемо-Казати-Хто вже майже пішов. Місяць-другий - і все... А по-друге, щось я не помічав, щоб сурми звали йому поклонятись. Навпаки, не копав його лише лінивий - без особливих наслідків для здоров'я. Великої сміливості тут не треба.

© Михайло Карповий, 27-01-2010

Доброго дня, пане Михайло!
Я завжди вітаю будь-які критичні зауваження. :-) Бо дуже "товстошкірий", це по перше, а по друге, знаю, що віршики не досконалі.
Читаю і відповідаю на усі відгуки, і не злюсь навіть дурні та хамкуваті. Бо злитись, то карати себе. А чом я маю себе карати, як хтось має низький рівень культури чи логічного мислення? :-)
Ваші зауваження, впевений, будуть досить корисні мені. Я вже читав один відгук, і він дає мені практичну основу для такої думки. Тому кажу зразу - пишішь УСЕ, що вважаєте за потрібне, чи чого Ваша душа просить. Як полаєте - з мене не відпаде. :-)
Повторюсь, що у інет я викладаю самі перші версії віршів. А те, що буде друкуватись на папері, як це вже було з моєю першою паперовою збіркою, добряче опрацьовано та змінено. Тому я вітаю будь які поради, бо вони допомагають врахувати ті моменти, які сам не помітив, а також перевірити, чи виникають у читача саме ті емоції, які вкладено у вірш. Як ні - твір не йде на папір. Бо інет - усе стерпить, а папір - ні. :-)
От такі справи. :-)
З повагою...

© Олександр Зубрій, 27-01-2010

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.92035603523254 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …