Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ви маєте вилікуватись. Ви маєте вирішити.

(Рецензія на твір: Передозування, автор: ВадимЕргоСум)

Вірш потребує якогось глибшого осягнення, а не просто булькання у своїх поверхневих рефлексіях, черкаючи животом по пласкому дну. Нізвідки тут Флобер. І Камю, і Сартр, і Кафка. Вони тут з*явилися випадково, так само випадково пройшли мимо і зникли.

Чомусь багатьом здається, що якщо вони вмонтують у текст слово "єство" або ще краще спитають "Як ти сьогодні хочеш?", то вірш одразу сповниться загадковості і глибини. Ще багатьом здається, що якщо вони просто не вміють писати класичних текстів (з римами), то це означає, що так і не варто писати, бо римована поезія, мовляв, уже вмерла. Ще їм здається, що якщо вони пишуть неримовані вірші, то це - верлібри. Аж ні. Верлібр - це не просто купа думок, знічев*я вивалених на папір. Верлібр - це просто інший творчий канон, який потребує ідеального бачення і випростування полотна своєї думки, який потребує - якщо хочете! - вибуху в кінці. І думки мають певним чином пасувати одна до одної, бути припасовані одна до одної, згідно законів логіки чи то діалектики.

Якщо Ви вже так полюбляєте наукову термінологію, то, принаймні, виправдовуйте її хоча б чимось. Чим - не скажу. Бо, на моє щире переконання, "монодуальність" і вірш - речі не дуже то сумісні.

І ще... Я зовсім не проти сюру і абстракції. Але! - вони теж мають бути якоюсь мірою образними. У Вас помітні лише слабкі потуги до них - Вашим думкам банально не вистачає хоча би якоїсь тяглості. Тому, даруйте, Ваш вірш трохи нагадує смітник. Я, звісно, чув про так звану треш поезію, і, можливо, Ви якраз один з її апологетів. Тоді мені нічого сказати. Час після постмодерну дуже зручний тим, що завжди є аргументи для виправдання. Відтак, можна творити. Для себе або для читача. У другому випадку не завдило б дізнатися, чи насправді вони є?

Не приймайте близько до серця. Писати можна й так як хочеться. Інша справа, чи хтось це читатиме.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.036415100097656 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати