в Балаклаву пароплав линув проти ночі,
серед пасажирів був ти і твої очі,
я побачила тебе, і забилось серце,
наче губоньки мої намастили перцем,
із морської піни ти вийшов Афродитом,
ах, не знала я тоді, що ти був бандитом,
і довірила тобі всі свої секрети,
і позичила тобі всі свої монети,
а ти взяв їх і пішов у холодну постіль,
і мене ти там хотів разів десять поспіль,
і лишились на піску твої сині очі
ось до чого довели пристрасні ті ночі. |