Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2536
Творів: 45781
Рецензій: 89572

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Є момент, котрий зовсім незрозумілий, Вероніко!

(Рецензія на твір: 191, автор: Ніка Нікалео / Veronica)

© Наталка Ліщинська, 18-01-2010
"Він - впевнений у собі, розумний, красномовний і безмежно відданий своїй дружині." "Його слова про те, що найкраща жінка у світі та, що поруч з тобою, вразили її у саме серце. Ніколи такого не чула від чоловіка з багатолітнім стажем у шлюбі." А звідки тоді: "Тільки він це зрозумів, бо був досвідченішим у стосунках з жінками." "Зрозуміла його зовсім не грайливий настрій. Стурбувалася і перелякалася його намірів." Ні, я розумію, чому Віолу потягло до такого чоловіка, але не забагато суперечності саме в такому чоловікові? Він і досвідченіший у стосунках з жінками, і безмежно відданий дружині? Внутрішнє протиріччя просто вибухове, Вероніко. Попри красу початку цього оповідання, яка мене зачаровує, однак, подумай над цим. Здається, щось треба змінювати, зміщуючи акценти. Ти чудово описала ситуацію в шлюбі Віоли, читач розуміє, що оті спостереження ззовні: "Інь і янь" - про подружжя насправді далекі від істини, бо жінка живе своїм життям, а чоловік - своїм, спільного у них всього: дитина, квартира, побут, звичка, але не кохання - і героїні бракує саме любові. А от з героєм плутанина.
Поглянь ще на оповідання й трохи поборись із засиллям сполучників "і". :-)
Цікаво читати, дуже емоційно написано, особливо майстерно і психологічно точно про головну героїню, чекаю продовження та дякую за цю частину,
з повагою,
Наталка

Хіба ні? Пане Миколо, адже є "Віола", там усі точки над "і".
Не варто завше ототожнювати автора з його головними героями:)))
Це ви, мій пане полковнику?! Чи я помиляюся?!
З повагою, Veronica

© Ніка Нікалео / Veronica, 07-02-2010

головне іще не сказано
Микола

© анонім (193.27.209.—), 05-02-2010

Дарма, Наталю, ти думаєш, що я не розумію, як ідеалізується об*єкт коханої. Але ж богиня, яка щодня поруч і яка не намагається щоразу дивувати свого коханого стає прісною. Мусимо докладати силу-силенну зусиль (пардон). А та, інша стоїть на п*єдесталі. Чи зійде з нього? Ох, і ридатиме ж моя мама, якщо справді зроблю з цього роман:(((
До завтра, дякую тобі ще раз!

© Ніка Нікалео / Veronica, 18-01-2010

Кохана звичайною не буває, кохають таїну, Богиню, хай оточуючі не розуміють. Питання крізь зуби: "І що він у ній знайшов?.. Ну, сіра мишка, а от Я - зовсім інша справа!" :-) Мабуть, не переконаю тебе, що ці дві надто потужні дефініції з оповідання виключають можливість закоханості в іншій жінці, ну, то хай.
А щодо Аполона чи Зевса - зустрічались, рідко дуже, щоправда. Від Аполонів мене чомусь верне. А от Зевс... Міг би бути другом, але тільки до моменту, коли би наважився запропонувати щось більше, довелось би збільшити відстань до просто знайомого. :-) Прометеїв не зустрічала, чесно. На щастя, мабуть, бо герої - то каста божевільних, що не лише самі смерть знайдуть будь-де, але й інших із собою потягнуть. :-) Зрештою, жінка (в кожній пані є трохи Богині) може бути перебірливою, тож не зважай на мої вибреджування з приводу Зевсів, Аполонів і Прометеїв. :-))))))
Чекаю на продовження, я не наважилась запитати, чи це з особистого, бо в очі кидалось те, що власне так і є - емоційно, сильно, вир почуттів, а не оповідання, твоє пояснення дещо й пояснило. Дискусії з тобою мені також до душі. :-) Тож завтра продовжимо на другій частині, гаразд? :-)
З повагою,
Наталка

© Наталка Ліщинська, 18-01-2010

Чого бракує йому у своїй дружині? Вона - звичайна жінка. А Віола - оперна діва. Тотожне - Богиня!
Тепер до тебе, як до жінки звертаюся. Як встояти перед Аполоном? Перед Зевсом! А перед благородним Прометеєм?!
Моя мама у минулому - оперна співачка. Тому я знаю і дотепер чую як на неї дивилися чоловіки. Змальовано зі стовідсотковою точністю. Та твір не про неї. Хоча образ героїні надзвичайно близький. І обставини теж. Історія повторюється, ніби даюси можливість подіям розгорнутися за іншим сценарієм.
Спробую до вечора закінчити продовження. Ти - надзвичайно цікавий опонент. Сподіваюся подискутувати.
З повагою і вдячністю,

© Ніка Нікалео / Veronica, 18-01-2010

Ні, чому ж ідеалістка? :-) Про дошлюбний досвід - так, не подумала про це, погоджуюсь. Але із нормою чи то стереотипом про невірність чоловіків - важко мені погодитись. Є такі чоловіки, що не скачуть у гречку, а є і такі, що регулярно це роблять. Різні вони, як і ми - жінки.

Бачиш, в твоєму оповіданні герой каже, "що найкраща жінка у світі та, що поруч з тобою". Це якось не в"яжеться із простим бажанням не порушувати комфорт тихої сімейної гавані. "Безмежно віддані своїй дружині" не можуть одночасно бути відданими ще іншій жінці. :-) Я про акценти тобі писала, трохи треба уточнювати, дещо пригасити враження, що цей чоловік насправді кохає дружину, розумієш? Мусить бути натяком чого саме бракує йому в дружині, що його просто задовільняють вигоди шлюбу, що він цінує у своїй жінці матір дітей чи гарну господиню - якось так, а не дуже сильні дефініції "безмежно відданого своїй половинці".
З повагою,
Наталка

© Наталка Ліщинська, 18-01-2010

Прополола "і", на твоє зауваження. Хоча я так люблю цей сполучник! Він дає надію:))) і віру.
З повагою,

© Ніка Нікалео / Veronica, 18-01-2010

Ох, Наталю, ти ідеалістка? Ну, чому ж не можна бути відданим і одночасно досвідченим? Не бачу тут жодного зв*язку. Тим пак, що пари ж не з пелюшок одружені. Є час на досвід до шлюбу. Та й у подружньому житті періодичні стрибки у гречку, як пише пан Петро, для мужчин нічого не важать. А досвіду додають... Просто ми про це не заємо або не хочемо знати.
"Вибухлве протиріччя", як ти зауважила, і є тим притихлим вулканом, який клекоче всередині героя, готовий вирватися назовні, але немає ще того чинника, який зробить перший струс і прокинеться той прихований внутрішній темперамент. Адже герой - воїн, завойовник. Для нього життя - це здобуття нової вершини щоразу (його робота), а вдома тиха сімейна гавань. Йому так комфортно, томй він і цінує усе те, що у нього є.
Віола для нього недосяжна, а її так хочеться торкнутися! Він теж бореться зі собою, але ж інстинкт мисливця все одно перемагає. Йому просто необхідно здобути ще й цю вершину. Чи це кохання? Сподіваюся...
Дякую за вдумливу і цікаву рецензію.
З повагою, Veronica

© Ніка Нікалео / Veronica, 18-01-2010

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.90397691726685 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …