Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51553
Рецензій: 96005

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Тяжка доля командора :)

(Рецензія на твір: Дякую, друзі. З мене "Рогань"!, автор: koka cherkaskij)

© koka cherkaskij, 16-01-2010
ГАК спіткало нове лихо. Виявляється, колишній Командор ГАКу поет М.Капровий трішки зациклений на єврейській тематиці. Щойно він десь прочитає слово "єврей" або "жид", йому відразу ввижаються вороги його народу - злі "антисеміти".

Ось фрагменти переписки , розпочатої Капровим 06 травня 2009 року (висить за адресою http://gak.com.ua/review/26361). Тільки уявіть собі: травень, весна, цвітуть яблуні-груші, жовті кульбаби. Але Командор не дрімає!

Цитата:

"Тепер, що не сподобалось: "жидами розіп'ятого Христа". Черносотенством віддає. "Жиды поганые Христа распяли, Господа нашего!" (цитата із Купріна) - щось таке. Ні, я розумію, що ти так не вважаєш, а лише намагаєшся передати наївність релігійних уявлень сільського люду... але тут я повинен зауважити, що скільки я не їздив по селах (було таке) і не розмовляв з тамтешніми жителями на релігійні теми, я ніколи не чув, що Христа розіп'яли жиди. Може, не в тих селах бував?

Тисну руку,
Карповий"

і відразу далі:

"Забув додати: з отим "жидами розіп'ятого Христа" тобі так і так треба щось робити, бо не може не кинутись в очі, що ти цим рядком Христа вже вдруге використовуєш для рими. Тобто, коли декілька різних рядків у вірші завершує якесь нейтральніше слово, то це стає помітно в другому-третьому читанні. Чому це погано, коли одне і те ж слово римується кілька разів? Бо це дає привід для підозр у бідності авторського лексикону. Зрозуміло, що в твоєму випадку ці підозри безпідставні. Але тим не менше.

© Михайло Карповий, 06-05-2009"

капровому не йметься в цей день:

"Серьога, я придумав, бляха-муха, придумав!!!
Чому кажуть, що жиди розіп'яли Христа? Тому, що намагаються зняти відповідальність за злочин з себе. Перекласти все на бідних євреїв. Мовляв, то не ми - то вони. Оце важливе в тому рядку останнього півсонета. Тому - як тобі варіянт - "не нами розіп'ятого Христа"? Чи "не ними розіп'ятого Христа"?
З тебе могорич :)

© Михайло Карповий, 06-05-2009"


Відповідь автора вірша пана Сергія Татчина:

"щодо самого головного закиду...
щодо сіл - то й я особливо не розмовляю ні з ким на релігійні теми, я ж не місіонер (не до ночі най буде сказано). я мав на увазі, що я чув як подекуди сільські люди вживають слово жид, причому абсолютно е-е-е... "толерантно" - якщо селяни знають таке слово. слово жид було в Україні раніше в широкому вжиткові. ти глянь, наприклад, старі переписи населення (пошукай в інтернеті). що ж стосується рядка повністю, то тут ось яка штука...
я не хотів би тут займатися аналізом священних текстів, тому перескочу через три щаблі.
ці сім рядків є не оціночними, а зображальними, вони просто описують навколишнє, причому в ярких, світлих і позитивних красках. і червертий рядок в цьому обрамленні не є звинувачувальним в бік єврейства, а констатаційним в уявленні більш широкому, ніж сільське.

Випереджуючи можливі подальші «звинувачення», можна було б сказати і так: дурний автор що хоче, те й пише – що з нього візьмеш. але якщо розвивати думку далі, то можна сказати приблизно ось що: автір думав-думав і прийшов ось якого висновку - цей «спірний» рядок є лакмусовим індикатором читача: якщо для нього тут криється супер_пупер проблема, то вона, в першу чергу, в ньому (в чительникові), а не в авторові, ну а якщо читач безпроблемний, тоді він не вбачає в цьому нічого крамольного.

Для мене тут ніякої проблеми немає: а головне (як на мою думку) – це авторський месидж, закладений в текст, а не трактування його читачами. Я не вживаю це слово як лайку – ні в якому разі. Воно тут втілено як… е-е-е… етнічно-інформативна одиниця, притаманна саме українській традиції. Це дуже автентично по-українському. В цьому рядкові відсутня авторська оцінка. Це просто констатація факту"

але Командор не вгомонився і продовжує свою улюблену темку:

" Ти мене, схоже, не зовсім вірно зрозумів. Я ж не про політкоректність і не про доречність вживання слова "жид". І навіть не про фактологічну сторону питання: в даному випадку неважливо, жиди розіп'яли Христа чи не жиди.

Ну, щоб зрозуміліше було, що тобі навіває заклик "Хай живе дружба народів!"? Сам по собі заклик правильний. Дружба народів - це добре. Але від нього віє таким совком, що блювати хочеться. Бо це штамп. З такими гаслами трудящі виходили в добровільно-примусовому порядку на демонстрації.

Так само вираз "жиди Христа розіп'яли" - штамп. Повторюю, неважливо, чи розпинали, чи ні. Просто прибл. 100 років тому цей вираз надто часто вживали в організації "Союз русскага народа". Сільські дядьки, яки моляться на рани Христа, до цієї організації, звичайно ж, не мають відношення, тому і будь-який натяк на цей зайвий елемент (СРуН) треба було б виключити. Або хоча б завуалювати.

Чисто моє суб'єктивне бачення.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.026836156845093 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати