Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

"Немає об чім говорити"...

(Рецензія на твір: Штучний комфорт, автор: Ден Комізі)

На тому витягу з Вашого тексту можна б поставити крапку. Та мені цікаво – Ви самі колись розбирали свої творіння? Замислювались "про що" і "що" Ви пишете? Зауважте, я навіть не берусь говорити "як", бо вже й не пригадую в якому класі вчать будувати речення... Слова теж вживаєте не за призначенням: "Теренах десяти метрів"... "Терен" – можна вжити до означення краю, області, етнічного поселення – обшар чогось не чітко вираженого чи окресленого, а не конкретних метрів квадратних.
"Хочеться трохи кохання" – Ваш рефрен звучить, як замовлення в барі: "трохи кави, капіцюлечку лікеру й одробину кохання..."
Одробина кохання не смакує, і дівочка вирішує прокрутити динамо – так прочитав Ваш сюжет.
Динамо ж, крутить аж надто примітивно: "А де пристрасть?" – запитує в лоб. Кавалер "по при прискіпливі пошуки" (???!!!) ЧОГО й головне ДЕ? "не відчуває бажання в її очах".
"У тобі недостатньо природи, аби пробудити мій інтерес..." – каже чомусь подумки, а могла б в лоб "Ти не Кін-Конг!
Щоправда й він у свою чергу міг би випалити: "Виділи очі, що вибирали?!"
Гумореска може б і вийшла, а от есе, це вже вибачте...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04448390007019 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати