Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Чужий. Або День Незалежності в селі Попівка., автор: коник єгор)

Привіт, Єгоре, в Новому році! Як і обіцяла - дам волю роздумам щодо прочитаного,бо вже тіснувато думкам в голові !!! Тільки наперекір знову ж таки "контрольно-ревізійній комісій"Гоголівської академії - нехай це буде не рецензія, а що завгодно-роздуми, поради , побажання тощо...Бо дуже вже ми відвикли в країні "диктатури демократії" від вказівок та рецензування!!! А при потребі переклад з "інопланетянської" ми їм забезпечимо!
Цінність "Чужого",на мою особисту думку - саме в "нечужому" підході до теми, образів, подачі ідеї, композиції. Щоб було зрозуміліше - це можуть по-справжньому відчути тільки люди НАШОГО покоління, яким на власній шкірі довелось відчути,що таке бути насправді "чужими" то своєму часу, то своїй країні,то прийдешньому поколінню...Ті, кому вдалося,наперекір випробуванням і змінам "вціліти",не поступитися ні своїми переконаннями, ні особливо глибокими духовними і душевними цінностями і талантом - стали людьми особливими і саме до них належить Автор "Чужого"...
Щодо "художнього розкладу"-тут трохи серйозніше-як кажуть "не прийми за критику - прийми за пораду.."Можливо це трохи "жіночий" підхід до справи,але мені, як читачці, не вистачило "описовості",тобто більш образного і художнього опису діючих персонажів - як я не включала свою "бурну фантазію"(повірте наслово-у мене цього добра, як і в кожної жінки, з надлишком!!!)-не могла уявити, яким же побачив автор своїх персонажів...З одного боку може це й на краще-є поле для роздумів, але все ж ,мені здається, такі описи і "партрети" дуже б урізноманітнили такі цікаві і живі діалогиі Ось памятаєте, у "Вавілоні ХХ"-броячий філософ з козою - він наскільки "живий" у творі,що коли його образ перенесли на екран ніхто й не сумнівався в правдивості. Образ сільського вчителя дуже близький і симпатичний (сама звчительської династії-знаю, про що кажу),а тітка Горпина ввібрала в себе все краще і колоритніше з величавої української жінки -берегині,що ще з часів довженківської Секлети не залишає нікого байдужими-ось де коріння українського матріархату!! Оце по-нашому!!!Та справжня цінність твору - у його "історичній правдивості" і це,на мою думку, повинно забезпечити йому "визнання" і "безсмертя",бо жоден підручник історії ніколи не посміє описати ПРАВДИ про цей період хаосу і безладдя,безвпорадності і безглуздя, тому саме і нам,"останнім із могікан", і прийдешнім поколінням (перевірено на реакції власного сина!), і тим, кому ніяк не зрозуміти "феномен української державності", чи як воно зветься, читати подібні опуси завжди буде цікаво і корисно...
Свідомо не переключаюсь на інші твори - сподіваюсь, це справа часу...Але дозвольте,Єгоре, все ж таки віднести себе до Вашого "фан -клубу"і сподіваюсь,що колись все-таки отримаю особистий автограф на сторінках перших видань Ваших творів...До речі, а може Ви, як талановитий художник, спробували б зобразити своїх персонажів у замальовках (потрібно авторам сайту продумати і такий хід!!!),як робили це інші визначні літератори..
В переддень Різдва мені пощастило побувати в Гоголівських місцях і серед містично знащущих місць і речей зрозуміти, чому нашу благодатну Землю,що не втомлюється народжувати таланти і красу, так люблять відвідувати інопланетяни...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026803970336914 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати