Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ганю, лірична героїня твого вірша,

(Рецензія на твір: ., автор: Ганна Осмоловська)

здається мені, не тільки в бібліотеках переховувалася, а й поспівувала не бережку річеньки в місячні теплі ніченьки. Інакше ж звідкіль у неї така мелодійність в голосі, звідки це прагнення співати? Гаразд, не буду вихваляти, бо маю підозру, що те їй не сподобається. Зроблю навпаки. Кілька, либонь, несхвальних думок про вірш.

1.Перша строфа задає ритм і диктує риму, навіть привчає до неї читача: «не море, не», «не просторе, не», «сторони», «нескореним», «зморена». Гарний звукопис. Не наважуюся визначати, де тут внутрішні рими, адже текст бачиться ось у такому вигляді:
"і то була, скажу я вам,
не річка, і не море, не
озерце, не просторе, не
тісненьке, мов п’ятак…
із поглядом зажуреним,
ридаючи від сорому,
печальна-на-всі-сторони–
за мною по п’ятах
ходила моя молодість
із серденьком нескореним,
ніскілечки не зморена
і трохи не свята"

Через це наступна строфа не виправдовує очікувань. Звукопис слабне. Тобто він є, але в іншій площині, не настільки чіткий і явний. Записуємо таким же чином, як і першу строфу і маємо:
"від неї я (це ж треба так!) (1)
тікала, мов зачумлена,(2)
у непролазні нетрища (3)
лісів-бібліотек…(4)
вона ж мені: «дурепа ти!», (1)
вона ж- за довгий чуб мене…(2)
«нічого ти не петраєш,(3)
ну-що-з-те-бе-рос-те!» (4)

Я розгадав авторський задум?:) Чи помилився?
Насправді це добре, можливо варто записати вірш саме таким чином. Але автор із самого початку визначив перед собою таку висоту, яку не зміг взяти. Технічно.
2. «Скажу я вам» - ні, це зайве. Це ж не декламаційна і не пропагандистська поезія. Поява цих примарних «вам» у вірші, як і їх подальше зникнення, нічим не вмотивована. Вірш-монолог, вірш-сповідь у нічну пустоту. Ніяких «вам». Хто вони такі, щоб їм про це розповідати? Їх немає. Крапка.
3. «І трохи не свята». Ганю :), а я трохи не вагітний. Кумекаєш, що до чого? :)
4. «За довгий чуб мене». Грубо звучить і картина вимальовується негарна. Чуб і дівчина не теє.
5. Слова через дефіси. Поки що я стрічав їх в поезії Татчина і Новікової. Тепер у тебе. У двох випадках вони, можливо, вмотивовані, іще у двох – не обов’язкові. У будь-якому разі не варт зловживати цією дурничкою, коли можна обійтися й без неї.
Ото й усі несхвальні думки з приводу. Хоч і їх забагато.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039220094680786 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати