Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Так, я не зрозуміла, де обіцяна назва? ;)))

(Рецензія на твір: *видалено, автор: Victor Artxauz)

Гумор-гумором, а зараз трохи конструктиву.
1. Не хочу, аби ти запідозрив мене у елементарному небажанні посунутись))), крім того, сама не безгріша і значною мірою всі наступні зауваги можна проектувати й на мене, але -
на повноцінний горор оповідання не дотягує, на жаль. Фінал проглядається з самого початку. Не варто було так прямо писати:
Він вважає щасливі кінці надто банальними…
Що знову придумає божевільна уява їхнього творця.

І, одразу ж - пункт нумер 2 - ТРОЯНДА, Вітю... Перечитався великого і божевільного Короля Стефана? ))) Я теж божеволію від "Темної Вежі", одну оповідку навіть під її безпосереднім впливом наваяла... Але - ти здатен на оригінальні і ісамостійні ідеї.

3.Знаю, що так само це можна закинути мені - але позбувайся голлівудщини і штампів. Дія ж відбуваюється в Україні - яка поліція, які детективи? ))) Ну, нехай, спишемо на паралельний простір уяви письменника))

4. Ідея твору цікава, та на жаль, не нова. Думаю, час від часу вона приходить в голову всім ... еее... літераторам певного штибу (мені теж спокою не давала, ще десь у шухляді валяється початок оповідки) Читала недавно роман талановитого французького письменника Ромена Сарду, втім це не найсильніша його річ - "Нікому не втекти". там ця тема - божевільний романіст пише опуси за реальними сценаріями - дуже вдало подана.

5 - воно ж останнє. Наловила трохи русизмів: трущоби - халупи, нащупувати - намацувати, повилазлими (то твоя знахідка?) краще змінити на повистріпуваними, вонючий - смердючий, виплеснув - хлюпнув (про воду в обличчя), похлопав - поплескав, скормив акулам - згодував. І ще - посміхнуло - спокуслива мокрота вуст - в мене якісь нездорові асоціації з мокротинням, мокрицями, бррр... краще - вологість вуст)))

6. - вибач, іще одне - у частині де про діда остапа - узгодь час - оповідь не варто вести одночасно в минулому і теперішньому часі, хібба коли цього вимагає логіка сюжету.

От. Бачиш - як розгулялася, маєш, що читати))). Сподіваюся, ти не образишся за розбір польотів, це ж тільки "з любові до мистецтва" ))) Иоже, допишу нарешті сьогодні новий опус - отам і ти зможеш відірватися (якщо захочеш, :))
Все. Ставлю крапку. Натхнення тобі.
Респект.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042887926101685 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати