Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Так, я не зрозуміла, де обіцяна назва? ;)))

(Рецензія на твір: *видалено, автор: Victor Artxauz)

© Уляна Галич (Консуело), 22-12-2009
Гумор-гумором, а зараз трохи конструктиву.
1. Не хочу, аби ти запідозрив мене у елементарному небажанні посунутись))), крім того, сама не безгріша і значною мірою всі наступні зауваги можна проектувати й на мене, але -
на повноцінний горор оповідання не дотягує, на жаль. Фінал проглядається з самого початку. Не варто було так прямо писати:
Він вважає щасливі кінці надто банальними…
Що знову придумає божевільна уява їхнього творця.

І, одразу ж - пункт нумер 2 - ТРОЯНДА, Вітю... Перечитався великого і божевільного Короля Стефана? ))) Я теж божеволію від "Темної Вежі", одну оповідку навіть під її безпосереднім впливом наваяла... Але - ти здатен на оригінальні і ісамостійні ідеї.

3.Знаю, що так само це можна закинути мені - але позбувайся голлівудщини і штампів. Дія ж відбуваюється в Україні - яка поліція, які детективи? ))) Ну, нехай, спишемо на паралельний простір уяви письменника))

4. Ідея твору цікава, та на жаль, не нова. Думаю, час від часу вона приходить в голову всім ... еее... літераторам певного штибу (мені теж спокою не давала, ще десь у шухляді валяється початок оповідки) Читала недавно роман талановитого французького письменника Ромена Сарду, втім це не найсильніша його річ - "Нікому не втекти". там ця тема - божевільний романіст пише опуси за реальними сценаріями - дуже вдало подана.

5 - воно ж останнє. Наловила трохи русизмів: трущоби - халупи, нащупувати - намацувати, повилазлими (то твоя знахідка?) краще змінити на повистріпуваними, вонючий - смердючий, виплеснув - хлюпнув (про воду в обличчя), похлопав - поплескав, скормив акулам - згодував. І ще - посміхнуло - спокуслива мокрота вуст - в мене якісь нездорові асоціації з мокротинням, мокрицями, бррр... краще - вологість вуст)))

6. - вибач, іще одне - у частині де про діда остапа - узгодь час - оповідь не варто вести одночасно в минулому і теперішньому часі, хібба коли цього вимагає логіка сюжету.

От. Бачиш - як розгулялася, маєш, що читати))). Сподіваюся, ти не образишся за розбір польотів, це ж тільки "з любові до мистецтва" ))) Иоже, допишу нарешті сьогодні новий опус - отам і ти зможеш відірватися (якщо захочеш, :))
Все. Ставлю крапку. Натхнення тобі.
Респект.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.027024030685425 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати