Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Авторе, остерігайтесь повчань.

(Рецензія на твір: Твердиня віри., автор: Олександр Зубрій)

Якщо судити з цього вірша, то справу ми маємо з початківцем, який тільки но ступив на віроломну стежу віршування.

Декілька порад дозволю собі тут навести.

1. Остерігайтеся загальників (штампів, кліше, зужитих виразів). Ваш вірш ними просто кишить:
Величні кручі над Дніпром
світлий монастир
природи весняне буяння
сонця промені ясні
очами-вікнами
світ цей – незбагненний

і т д.
У Романа Скиби є такий рядок:
Він чорний, як сонце. А сонце - червоне.
Це знахідка, а не кліше. До Романа сонце чорним ще не називав ніхто. І Ви намагайтеся послуговуватися Вашими, а не чужими зужитими думками.

2. Русизми і граматичні помилки. Не монахи, а ченці. Не "очами", а "очима".

3. Ритм і рима. Про це я розводитись довго не буду. Скажу лише, що варто уникати принаймні дієслівних рим, та іменникових - в одному відмінку: збігає - шукає, бажання - буяння. Ритм украй розхитаний і нерівний.

4. Зміст вірша. Автор починає з опису природи, поблизу "світлого монастиря", потім описує подію:
Й з горища вилізли на світ дві розперезані дівахи!
І хутко кинулись тікать! Чернець й собі подавсь з одною!
Далі говорить про своє обурення - " з відкритим ротом під стіною".
Нарешті виголошує банальну істину: "бо світ цей – незбагненний",
завершує вірш спроба мислі - із-за однієї бджоли не варто проклинати цілого вулика. Думка, на жаль, теж не свіжа і не нова. До того ж, вона звучить як повчання. Насмілюся сказати, що пряме повчання - річ узагалі неприпустима. Доведіть читача до висновку за допомогою образів, а не гучного лозунгу.
Висновок напрошується сам собою: вірш вийшов еклектичним, багатожанровим, нецілісним, емоційно невиваженим і мало образним. Молодому автору варто знати, що сатира і лірика - жанри, які поєднувати надто важко. Краще вже зосередитись на чомусь одному.

І взагалі, громадянські мотиви у поетів-початківців як правило не звучать. Я гадаю, що варто почати з заглиблення в себе, споглядання і опису своїх емоцій, природи, настрою. При цьому безжально відкидати зужиті вирази, натомість творячи свої.

Бажаю успіхів і щедрої музи!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038968086242676 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати