Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: 4, автор: Наталка Ліщинська)

Не буду гратися у фахівця зі стилістичної експертизи. Навіть професіонали не можуть стовідсотково гарантуввати, що твір належить саме оцьому і тільки оцьому авторові. Крім того, сама Наталка Ліщинська пише у різних стилях, варто лише порівняни "Нову людину", "Вагітну гуску" та "Пригоди у павутинні", хай останнє і створене у співавторстві. Це ускладнює завдання :).
Тож краще сприймемо як факт: на ГАКу з"явився новий автор (вітаю, до речі), який через певні причини вирішив обрати для цього трохи... незвитчний спосіб. Не через відсутність Нету, певно, бо ж підтримує зв"язок із Наталкою Ліщинською досить оперативно, не через соромливість, бо це відчувається у його відповідях, а через щось інше. Добре, то справа п. Ясько (Яська? якщо ви стерджуєте, що чоловік, то, певно, не варто звертатися до Вас як до пані Ляни? Навіть якщо Ви твердите, що байдуже, певно, крім задоволення від дотепу почуваєте від таких звертань і незручність, інакше б попохали володарку сторінки, де виставлені ваші твори, написати, що Ви - жінка) та Наталки. І лише виключно їхня. Правила не порушені, а кожен обирає свій власний шлях, вибачте за пафос.
Тепер щодо самого твору. Прочитавши про дискусії, які точилися на "Зоряній фортеці", зазирнула туди. Буває. Жоден конкурс, тим більше, той, де автои самі виступають читачами, не гарантує стовідсоткової безпристрасності. стиль, абиповідомити про враження від твору -у кожного свій. Теж нормально. У конкурсі участі не приймала, тож тепер лише два зауваження щодо тої дискусії. Чи варто виставляти на розсуд публіки лише першу частину твору, який запланований із самого початку як щось багатосерійне, тобто, надавати лише першу частину? Ви, фактично, дали експозицію та початок. що й казати, цікаві, інтригують, хосчетться читати далі. Свого досягли -чудово. водночас, можуть полунати закиди, що фінал твору "недотягнений". цілком справедливо, бо йог там і немає. Так само, як і кульмінації. Отже, ви змусили судити першу чверть твору як цілий текст. І ще, оті натяки, що потребуєте думки публіки, чи писати далі, сподівааюся, що то кокетування, тим більше, що не так минуло багато часу від закінчення конкурсу, а Н. Ліщинська вже відзначає, що Ви надали їй готовий твір. Отже, або дописали, тобто, сюжет і нариси були й до цього, або й на той час був готовий. Сподіваюся, бо, як на мене, оте звертання: "братці-сестриці, як вам зхдається, а чи варто мені взагалі писати? Якщо скажете "ні", то кину", - свідчить або про те, що автор - підліток, або ставиться до свого письменства як до розваги. Щось же Ви хотіли сказати читачам, коли натискали першу літеру на комп"ютері у відповідному файлі? Ну, окрім, виграти конкурс і поспілкувати із письменниками? :) Ну, вибачте, якщо прозвучало зарізко. Образити не хотіла.
Тепер щодо "Нового швейцара".
Може, я трохи консервативна, але навіть у фентезі мені трохи збентежило "суворе, але гарне обличчя", на якому немає ні носа, ні рота. Вірі видалися гарними вуха та вилиці? Вразило точене підборіддя та високий лоб? Чи вона, заворожена гіпнотичними очима, не замислювалася над привабливістю їх власника у звичному значенні?
І ще. "Він хитнувся назустріч та проплив до самого порогу, а дивна тканина не рухалась у тих місцях, де мали би бути коліна". Отже, із кімнати до коридору "він" не виходив. Дівчині пощастило.
" Він наближався до мене із ножем.". Отже, із лігва мерзотник не лише висунувся, а й вийшов чи як він там рухається? Отже, першого разу Вірі пощастило і геть несказанно: міг би й вихопитися за здобиччю, що вирвалася через щасливий випадок, відразу. Била, поки не здох чим? ножем, що віждібрала у нього? Принесла свій власний? Звісно, воротар у своєму своєму сввіті, якщо не поводиться як приречена на заклання істота, найсильніший, але невже "той" навіть не спробував боронитися?
Рамзеса шкода. Хоч сфінксів як біологічний вид не люблю. Як сівдчення того, що люди можуть через витребеньки зробити із природою. А от те, що Ельза не була заманена до тієї таємничої "кімнати між світами" не може не радувати: Не такий уже й поганий воротар у нашого світу. Бо якби вчинила інакше, залишилося бпошкодувати, що дівчина вижила.
Тепер загальні враження. Можливо, ледь затягнений початок, сама цим завжди грішу, але зате дуже достовірний портрет героїні. І ще, Вам віриш. Таке ніби й справді могло трапитися як не на сусідній вулиці, так в іншій країні.
А це важливо і для фентезі, і для вдалої казки, і для горрогу, щоб Ви не обрали. Цікаво, що вийде у результаті схрещення цих жанрів у Вашому виконанні.
Дуже сподіваюся, що текст УВЕСЬ -усі чотири частини - з"явиться на сайті. Також бажаю, щоб це був не останній -чи й справді перший, то інше питання, бо ж навряд чи Ви зовсім початківець, - твір у цьому стилі. Або й у інших, за Вашим вибором.
Із побажанням успіхів,
щиро,
Тала Владмрова.
Перепошую за обсяг рецензії.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.033341884613037 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати