Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Писати не страшно?

(Рецензія на твір: В ніч, коли випав сніг, автор: Ніка Новікова)

Ніко, тобі не страшно? Ти так фатально пишеш, ти сама так фатально пишеш, це ти так пишеш, а думаєш, що вірші пишуться самі. Іноді - так. Але рідко.

От я ходжу навколо цього вірша, ходжу, ходжу і думаю, - чого ж, чого ж йому не вистачає? Напруга - є, настрій - та безумовно, метафорика - свіжа... То чого ж... чого ж?.. А! Природності. Йому не вистачає природності. Ніко, як нас обманюють слова, як нас дурманять слова! І ми слухаємо звучання слів, і ми йдемо за ними, мов сліпі, а ми не думаємо, куди вони нас заведуть, бо ми - обмануті, бо нас повело звучання їхнє.

А звучання, а ритм - то такі зрадливці, зрадники, Юди... Вони нас ведуть-ведуть, а тоді кидають посеред стежки, вони лишають нас посеред стежки... Нам би спинитися, послухати вітер, упасти з дерева разом з червоним листком, так - ні!!! Ми будемо слухати, як віддаляється те звучання, як воно луною сміється з нас, регоче... І до кінця вірша ми таки якось дійдемо, донесемо слова - але живими чи мертвими? Страшно нести на плечах мертві слова, ось тому я й питаю - тобі страшно?

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026885986328125 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати