Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Іноді непогано чути себе самого

(Рецензія на твір: Роздуми краплинно-металеві, автор: Нема)

Ось мій дідусь, коли співав, то спирався ліктем об стіл, притискаючи долоню до вуха. Всі думали, шо він вже набрався. Тверезим він не любив співати. Він так і казав, що тільки після літри. А я здалеку рахувала компоти, якими він запивав, періодично зазираючи до кімнати, де чаювали дорослі. І шо ви думаєте? Пила ті компоти і я. А баитько просив заспівати бєлєєт парус одінокій або про куклу-нєваляшку. Потім це все скінчилось. Діда поховали, батько заробляє медалі. Так, як дід, іноді співаю і я. Бо краще чутно усі 38 фонем співів нашої мелодичної мови. Я вже писала, як уранці на Корчуватому, де залишились всі мої альбоми і згадка про першого чоловіка (ви його вже знаєте) біля Дніпра співають язичники. Підспівувала їм і я. Але коли це вже було... Вже майже два місяці, як я не там.
Понаравився мені твій вірш. Подробиці на людях не розглядатиму. І я до цього була скритною, а тепер буду скритнішою. Тому ти маєш такий маленький відгук. З Олесем говорила. З Гаспри це просто. З мого нового маєтку - ні. Сказав, що якось воно буде.

Салют ;-)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040772199630737 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати