Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

смс-ковий ультиматум...

(Рецензія на твір: Моєму єдиному..., автор: Годжал Дарина)

Перші два з половиною речення насичені поетичними спробами - погодьтеся - дарувати "сонячні ранки", "вічне тепло кохання і ніжний поцілунок пелюстком троянди" - властиво закоханим.. Потенційний читач мліє від спогадів чи уяви. Але у наступному реченні, бац! і показують прірву - типу: не любиш? тьопай туди, де дорога закінчується...

"це об*єм мого кохання до тебе - бо воно безмежне..." - а думка, висловлена у попередньому реченні, свідчить, що ці слова "до тебе" слід читати, як "до себе"...

отакі реалії життя, малята....

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027904033660889 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати