Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

І вірші мають смак, або не мають...

(Рецензія на твір: фантазії на тему винобрання , автор: Viktoria Jichova)

Починати доведеться ще з Сотворіння світу, коли не було ніякого Слова, а була тиша, і була та тиша, як нарив (за Н.Фурсою).

Починаючи читати Ваш вірш, я вловив дуже приємну і мелодійну риму, природну, мимовільну, рима ця ніби задала тон для подальшого читання. Я передчував уже такі ж леткі, як позлітки, рими. Але більше їх не знайшов. Не те щоб це правило, але я гадаю, що дуже бажано писати або з римами, або без них. Бо читач налаштовується зовсім не на те, що Ви йому пропонуєте далі.

Вино у склянці
пів-напів -
метафора
наповнення і пустоти,
коли ж хоча б одне із них
наповниться по вінця -
спотвориться в переступ,
у коливання рівноваги,
де світло й тінь -
заручники своїх одвічних битв..

Оця частина вірша - найсильніша, найконцентрованіша (ми ж говоримо про вино).

А далі, як не прикро це мені констатувати, напруга вірша починає падати. Зрозуміло чому - Ви втомилися писати, метафори літали справжнім роєм, їхні крила мерехтіли і відсвічували, власне - крила віддзеркалювалися у крилах, і від того простір здавався нескінченним. Але Ви втомилися, осліпли від краси і почали дозволяти собі загальники, штампи і банальності, як то:

"У тьмянім мерехтінні свіч", дарами старого дикого саду -
солодом абрикос, яблук, груш, ожин", "відболілий гріх" і т.ін.,

і вивершилося це все отим п*ятим віршем, а краще б його взагалі не було. Де окрім мовного непорозуміння у вигляді "зі" замість "із" (уже воно остаточно зіпсувало мені настрій), є ще ота кінцівка про концентрацію благодаті з найсолодших родзинок життя - такий собі пласко-багатозначний і страшенно банальний апофеоз. (Прямо тут хочеться згадати свої перші літературні студії і зауважити, що кожне слово несе певне енергетичне навантаження. А деякі слова навантажені так сильно, що, здається, ось-ось почнуть кресати блискавками: "кров", "благодать", "найсолодший". Їх не варто ставити поряд, бо вони просто нівелюються - одне іншим. А коли неподалік вжиті "концентрація" і "десертний", то звучання вірша стає просто неможливою, нестерпною какафонією.)

Коли починаєш іти шляхом, яким до тебе вже багато разів проходили, не можна йти чужими слідами. Ви намагалися заново сотворити світ, справа нелегка, це ясно, Ви швидко втомилися і зазирнули в інші світи. Кожен митець проходить цей шлях щоразу заново. Але тільки тоді, коли він по-справжньому починає вслухатися в первісну Тишу, йому дозволяють увійти...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.045225143432617 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати