Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

"В этот день, когда мы отмечаем..."

(Рецензія на твір: Літа випусків, автор: Олесь)

"Після урочистостей, похвал," - якби Ви спитали моєї думки, то я б сказав, що у вірші так не можна перелічувати - через кому. Туди аж проситься сполучник! До речі, "урочистостей, похвал" навіть зі сполучником звучало би непоетично, пародійно. Є такий чудовий російський письменник - Анатолій Алєксін. Герой одного з його творів - хлопчик-школяр, який пише вірші. Вірші, присвячені якимось подіям. Кожен з них починається словами:

"В этот день, когда мы отмечаем..."

і далі:

"...нашей школы славный юбилей,
мы с большим волненьем замечаем,
что на сердце как-то веселей!"

У Вас, звісно, звучання не таке школярське, але цей вірш... (О Господи, як же мені важко добирати слова, коли доводиться говорити про найголовніше, бо про нього ж не скажеш, бо момент істини у мистецтві - невловний)... цей вірш...ну безсилий, чи що...

Два рядки в ньому є більш або менш поетичні:
"Випускним скінчився літній бал…" - (тут є щось насправді гостро пережите, справжнє, і надлегке)

і

"З атестатом теж – що хоч, роби…" - (таке от безсилля перед майбутнім, трохи п*яна юнацька -вже! - втома), але збіг "ж" і "щ" не рятує навіть тире, поставлене вочевидь для того, аби приховати цей збіг.

Та й узагалі - єдине добре, що є в цьому вірші, - витриманий розмір.
Я таких багато читав, ніби й причепитися ні до чого, але ні за що й зачепитися - вірш перестає існувати в житті читача одразу після того, як той закінчив читати.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04021692276001 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати