Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

А ось і дорога до себе

(Рецензія на твір: Дорогою до себе, автор: )

Мені зауважують, мені приписують, мене нахвалюють, мене сварять.
А за що, власне? За те, що я пишу - та не рецензую?
Ні - я і рецензую.
Що я бачу у цьому творі оком автора власних віршів?
Ось що.
Згадку про смішну, поки самим "не світять" згадку про ласти.
"Склеїти ласти"... Минуло, як і має бути, минуле сторіччя. А ідіома жива. Причому не тільки в одній мові. Інтернаціональна ідіома. Абсурд, здавлось би. Та ні. Колеги розпізнали. Зрозуміли.
Про тещу - не нове. Хто тільки і що про них не казав...
А я не можу дозволити собі написати таке про тещу. Анонімно, може б, і написав би. І то не про свою. А про чиюсь, вигадану. Ми ж самі з них і з них - тещ і тестів. Я от свекор. Мене люблять, зі мною радяться, мої забавки - ось цю поезію сприймають як щось дивне. Я ж серйозна людина. А це - наче якась друга. Та людина, що віршує. Отака.
Друкованих книжок не має, у спілках ні новачок, ні кадр. Ніхто. Аматор.
Зрозуміло і про свекруху. Вірш являється частинкою історії, в якій існують і такі персонажі. Хай будуть живими і здоровими. Абсолютно всі.
Я розумію, чому твір зветься "дорогою до себе". Бо вона може скінчитись.
Людина приходить до себе, поринає у себе. І - капець. Або ульот чи гаплик, як кажуть пані Аґнеса.
Творчих успіхів і гарного настрою всім, хто поряд.
Щиро Олесь.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.046858072280884 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати