Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

І, взагалі, про природу

(Рецензія на твір: Каштани, автор: Олесь)

Колись люди їй поклонялись, боялися стихій. Обожнювали, називали матінкою... Тепер обожнюють себе найкращих. Всі боги померли ще тоді, як до Ніцше завітала думка про їхню загибель. Що ж, тепер невпинним кроком ідемо до самознищення...
Нещодавно десь вичитав, що японцям вистачило Хіросіми й Нагасакі, а от нашому братові Чорнобиля виявилося замало.
Ваш вірш, пане Олесю, плаче разом із каштановим листям. І хоча у творі згадується місто Лева, наша столицятам постає в усій красі.
Нас, провінціалів з півдня, що живуть у невеликих містах серед прерій-степів, слава Богу, поки що не так допікає загазованість (хоча через 5-10 років ситуація буде подібна), але своїх приколів теж вистачає. На орендованих землях, всіяних ріпаком, соєю та хімікатами, ніхто не думає про подальшу родючість. Зняли бабки, угробили ділянку і пішли далі... Ну, плюс із заводу "Титан", що в Армянську, надійде хмарка, накрапає дощик місцями, - і всі плантації томатів, виноградники сохнуть з літечка, як каштани. Або з енергодарських теців прийде лихо. Навчені досвідом люди мурують теплиці. Поки що для рослин. Незабаром той час, коли почнуть щось подібне мурувати й для себе найкращих.
Але хочеться закінчити цей спіч по-вкраїнському:
Хай абищо, а ми віритимо в красу, яка врятує світ. Федір Михайлович мав рацію. Якщо ми про це не мовчимо, то й це вже добре.
Дякую за вірш

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.037590026855469 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати