Класно! Маленькі і зленькі дівчатка, ходять з ножами в зубах, просто жах! Вірш як афоризм. Дуже насичений аурою відточеної злості... Гротеск аж вибивається з-під літер. Дуже помітно, що писав філолог, який очевидно працює з якимось англомовним автором в сенсі перекладу. Ще нагадало, в позитивному сенсі відомий радянський фільм про чоловіків. Це так, моя алюзія чи ілюзія. Навіть сам не знаю. Люблю ваші вірші!
З повагою,
Микола |