Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Я десь писала про своїх киць

(Рецензія на твір: Киця-ти-небо, автор: Любов Лібуркіна)

В мене їх три.
Вони мене досі сприймають як рівню, якшо взагалі не як їхнє спільне кошеня.
Ми з матусею їх носили до ветлікарні, і це вийшло (я досі пам"ятаю) 210 гривень. яких мені не вистачало на комбінезон від "Гуччі". Я відмовляла матусю, але марно. Я їх весь час, коли їм хотілось до котів, веселила. А вони все одно жалібно мовчали, вигинаючи спину. припадаючи на задні лапусі. Вони нічого не хотіли їсти. Вони весь час намагались втекти. Вони були налякані, але їм хотілось, їх тягнуло, а вони боялись...
Приблизно так ми (хай не всі або тільки я) іноді віршуємо.
Чого ми боїмось? Відкритись?
Отакими бувають наші твори (або тільки мої).
А тепер кішечки сумирні. Вони встигли по разу окотитись. Мені тоді тринадцятий минало. Майже як свого часу Кобзарю.
Салют :-)
Пасіба за твір. Нагадав про незабутнє.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043103933334351 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати