Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2660
Творів: 49731
Рецензій: 94230

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: СТИХІЙНЕ ЛИХО, автор: Ніка Нікалео / Veronica)

© Росткович Олег, 16-09-2009
Ваше оповідання викликало справжню педагогічну дискусію. На чий же бік пристати?? ))) Мабуть все ж потрібно уникати. як нижче було сказано "ієзуїтських прийомів" у поводженні з дітьми. Але насправд - які ж тоді використовувати ? Гестапівські? Зазвичай якось мимоволі використовуються прийоми типу "ти усе зїж - а за це подивишся мультик" та тому подібні, що теж напено не зовсім педагогічно. В результаті дитина сама прекрасно засвоює прийоми маніпулювання батьками та виступає з ініціативами, "я зроблю ЦЕ. а ви мені за то ОЦЕ" ))) Мабуть для батьків потрібно якісь курси організовувати.
За оповідання - респект!!))
Успіхів!!!

творчої діяльності я не приховую, але й не афішую.

© Залєвський Петро, 18-09-2009

Пані Вероніко, я пишу Вам щиро. Все до останнього слова. І я теж можу помилятися десь в оцінці Вашої тієї чи іншої роботи. Я ось що вам скажу - я зараз, звісно, не буду копирсатися у всіх наших розмовах (бо й не памятаю, де це я вже зустрічав), але колись ви писали у відгуку, що ваш герой має
такі -то певні якості - ну там типу - бешкетник, веселий...іт.д. Я ж кажу, що всі ті якості, які Ви перечисляєте
, мають бути присутніми у творі, ане лише в коментарях. і - дійте так, як Ви планували, та не зважайте на мої розмови. Я теж - субєктив.
З повагою,

© Залєвський Петро, 18-09-2009

Друга дитинка обов*язково буде, це я так для інтриги, бо "Стихійне лихо", мабуть, стане початком невеличкого циклу або книжечки. Я ще не впевнена чи це сестричка чи братик(на УЗД не видно:))).
А от ваше зауваження щодо присутності розв*язку проблеми твору у відгуках мене вкрай засмутило. Тепер думаю, може ліпше з часом книгу відгуків видавництвам пропонувати:)
І ще, була у мене в школі вчителька, яка писала дуже гарні пісні і сама їх виконувала (до слова, я закінчила спецмузшколу одиннадцятирічку). Варто було їй лише одного разу продемострувати нам своє творіння, і ми всі почали її наслідувати: писати вірші, музику. На шкільних новорічних вечорах відтоді стало традицією виконувати тільки власні твори, тобто звукоряд або музичний акомпанемент був оригінальний! Уявіть собі скільки та вчителька, сама того не підозрюючи, дала нам окрім шкільної програми. У неї також навчався відомий сьогодні серіальний композитор Тимур Полянський. Так що дарма ви приховуєте те, у чому розкриваєтеся. Це дуже важливо для діток особливо сільської школи, адже в них менше коло розваг, захоплень, та й інформації взагалі малувато. Знаю, бо теж була саме у сільській школі(викладала англійську допоки не знайшли дипломованого мовника). Не треба бути аж занадто скромним. До того ж діти, знаючи про ваші труди, будуть нести вам купу свіжих цікавих ідей!
З повагою, Veronica

© анонім (91.124.52.—), 18-09-2009

Прочитав. зміни пішли на користь :)) тільки ще одне -хлопчик першй, а відповідно, має бути десь і другий. Проте його нема. Для чого тоді робити таки акцент на початку оповіання?

© Залєвський Петро, 18-09-2009

-------А хіба ви не впливаєте своєю творчістю на них. Адже ваші учні в курсі усього цього. Тут вам точно не відхреститися:)))!!!-----------
Не зовсім зрозумів. про мою творчість їм відомо вкрай мало, або й зовсім нічого. Я не рекламую своїх творів у школі.
І - впливати можна на того, на кого МОЖНА ВПЛИНУТИ.
з повагою, Залєвськиий П.

© Залєвський Петро, 18-09-2009

Зновуж таки, пані Вероніко, я повертаюся до того "зернятка", якого закласти мають саме батьки. І якщо та дитина була з тією "зерниною", то внеї обовязково будуть і найулюбленіші вчителі, і вона СПРИЙМЕ, ВБЕРЕ В СЕБЕ все те краще, що дає школа і шкільне виховання. Ось про що я говорив. Звичайно, в усьому є певна міра суб"єктиву, і вчителі теж бувають різні. і далеко не завжди праві. Тут я з вами погоджуюся. я говорив більш об"єктивно, загалом. бо кожен окремий випадок - то окремий випадок і нам не вистачить гаківського ресурсу :)), аби кожен момент обсудити.
Проте - батьки ЗАВЖДИ ПОМИЛКОВО ДУМАЮТЬ, що вони краще знають своїх дітей за вчителів.
Стосовно поділу вчителями на "багатих" та "бідних" - ну, в нашій школі такого нема, то факт. можливо, тому що школа сільська.
вщзагалі-то, ми потихеньку відійшли від проблематики самої роботи. Хоча в цьому нічого поганого нема, радше навпаки. :))
Ну ось я підберу момент, час, і перечитаю Вашу роботу ще раз - уже зі змінами. Мені іноді здається, що Ваші думки стосовно моментів у творі присутні у відгуках, а не в самому творі. (?)
З повагою,

© Залєвський Петро, 18-09-2009

От ви вже і підійшли ближче. Саме про навчальний заклад, де зустрічаються різні діти і різні менталітети, я і писала. Вам тільки так здається, що навчальний процес до виховання має мало стосунку:( А я знаю, що є багато вчителів, які дозволяють собі і вдарити учня, і навіть вилаятися, а часто-густо просто принизити почуття його власної гідності нижче хідничка у коридорі:((( Кажуть, довів.
Хіба це не виховні моменти, не приклад для наслідування?! Діти все погане всмоктують, швидше ніж пісок. І той позитив і маса часу затрачена мною на сина до школи були знівельовані буквально кількома тижнями у першому ж класі. А навчається він, до слова, в одній з найкращих шкіл Львова.
Можливо десь у містечку чи селі, хоча мені мало віриться у таке (сама маю невеличкий досвід вчителювання), не робиться наставниками різниці між учнями із заможніших і бідніших сімей, береться до уваги особлива думка учня( це - теж з особистого досвіду, коли ще була школяркою).
Якщо вчителі не мають відношення до виховного моменту, чому тоді в учнів є улюблені викладачі, яких пам*ятаєш усе життя?! Які помітивши в учневі особистість, допомагають йому вистояти в умовах жорстокості дітей і зверхності інших вчителів, котрі таких називають "вискочками і, навіть, виродками"? Чому?
Пам*ятатиму до останнього свого дня слова мого тепер вже покійного класного керівника (а у ті часи він був тридцятирічним): "Твоя позиція - правильна, я тебе підтримую. Але якщо ти будеш так наполягати і надалі, тобі буде дуже складно у житті. Треба іти на компроміс із більшістю". Тоді у мене виник якийсь конфлікт із цілим класом, де я була комсоргом. Про що був "сир-бор" - не пригадую, а от його слова...
А хіба ви не впливаєте своєю творчістю на них. Адже ваші учні в курсі усього цього. Тут вам точно не відхреститися:)))!!!

З повагою, Veronica

© анонім (95.135.191.—), 17-09-2009

Стосовно твору - то дійсно я його поки не перечитував, тому говорив лише про першу версію. :) І - в нас не суперечка, а її величність дискусія. :))
Стосовно виховання в школі і про те, що я, мовляв, знімаю з себе відповідальність. Абсолютно не так - я би і радий сказати, що школа виховує (маю на увазі школу апріорі, як заклад освіти, а не, допустимо, стосунки між учнями), так не скажу. Чому? За івже чималенький стаж роботи в школі переконався і не один раз, що буквально всі основні моменти поведінки і моральності дитина черпає за межами закладу освіти (батьки, вулиця...) і докласти в дитячу свідомість якесь виховне надбання, скоригувати щось, виправити надзвичайно важко, а првильніше - майжєе неможливо. На жаль. Але то є факт. я говорю не пусті слова, то говорить мій досвід в цих питаннях. і йдке мова непро якоусь там "важку" дитину, а про звисчайну і пересічну. Якщо батьки заклали змалечку своїй дитині зерно виховання, то воно і в школі проростає. Або ж навпаки - як нема, то й нема. І школа не допоможе. і вся ота величезна кількість виховних заходів - то більшістю своєю - елементарна бутафорія, яка дає, можливо, дитині, щось пізнавальне - а виховного -ні.
Класика педагогіки "Педагогічна поема" Макаренка, і Ви ж теж її ,певно читали. там були діти яякраз ті, що виросли без батьківського піклування, без того "зерна". А Макаренко, мовляв, виховав. Дурниця! Пропагпандистьська маячня. "Виховав" - з револьвером. Так що виховання там не було. Був примус.
отакі думки.
З повагою,

© Залєвський Петро, 17-09-2009

Ще раз перебігла оповіданням:))) Через велику кількість різноманітного читання могла щось і забути. Але ж ні! Я його виправила за вашими рекомендаціями, додавши роз*яснення. Напевно, ви цього не помітили (три чи чорити абзаци перед останнім). З огляду на це, наша суперечка безглузда:)
А з приводу виховних моментів для дітей у своїй творчості я впритул працюю з психологом. І коли твір закінчений обов*язково віддаю їй на рецензію. Відповідно до зауважень корегую.
А ви дарма знімаєте з себе відповідальність, школа бере участь у вихованні так чи інакше. Мабуть, ви трохи забули свої шкільні роки, або ваші дітлахи ще замаленькі, щоб ви це відчули наново:(
А взагалі, не хочу вас образити ні в якому разі! Це - моє суб*єктивне відчуття, але воно підказує, що у вас немає своїх бешкетників:(
Дякую, з повагою, Veronica

© анонім (95.135.172.—), 17-09-2009

_________і не завжди треба її ламати під свої стереотипи, нав*язуючи свій світогляд.____
А вчому я говорив про
ламання стереотипів? Я про це взагалі не говорив. батьки з двох "збитків" хлопця карають за той, що стосується їх фінансового стану (потрібно куаувати, наприклад, новий телевізор), а не за неправильність формування в хлопця моральних якостей.
З повагою,

© Залєвський Петро, 17-09-2009

Я не говорив, що дитину карати не потрібно. питання - за ЩО карати. стосовно батьків і дітей - яблучко від яблуньки далеко не падає. :) народна мудрість.
Безперечно, існує багато інформаційних чинників, які мають вплив на становлення дитини. І саме батьки мають їх коригувати. Виховує сім"я і тільки сім"я. ні в якомцу випадку не школа. може виховати й вулиця, але лише тоді, коли батьківське виховання дорівнює нулю.
З повагою.

© Залєвський Петро, 16-09-2009

Мені подобається, що можна відгуків і не писати. От, мені б так на роботі! А я би чаї ганяла:)))
А якщо серйозно... Я пригадала собі одне інтерв*ю з Дмитром Маліковим, де він зізнався, що вдячний своєму батькові, який його добряче бив ременем, щоб той займався на фортепіано. А Альберта Енштейна наказували за кожну погану оцінку(від того він не вчився краще). А з Шуберта батьки хотіли зробити вчителя з відповідним у ті часи тиском. Я думаю, перелік можна продовжувати дуже і дуже довго... І нашу дискусію також. Адже тому ми і різні, бо маємо різні погляди і методи.
Пан Петро, очевидно, оцінює батьків за їх дітьми:) Але це і на жаль, і на щастя, часто помилкова думка. Бо кожна дитина - індивідуальність і не завжди треба її ламати під свої стереотипи, нав*язуючи свій світогляд. До того ж існує товариство, школа!, пане Петре, які, ой, як впливають на їх мислення і пріорітети. Хіба ні? Спробуйте переконати мене упротилежному!
З повагою, Veronica

© Ніка Нікалео / Veronica, 16-09-2009

Олеже, оповідання дидактично неправильне -100%. Уже хоча б тому, що карали ЗА РІЧ, а переступили через людину. Причому,пошкодження телевізора було випадковим, і в силу особливостей моторики дитини (чи ще там чого) , хлопчик просто не міг передбачити удару по екрані.
Це приблино теж саме, коли дитина біжить -то вона в силу особливостей своєї вікової координації просто НЕ МОЖЕ контролювати поглядом те, що відбувається збоку - то одна з причин, чому дітям дуже небезпечно перебігати вулицю.
Хлопчик дійсно не хотів розбити телевізор і передбачити можливе попадання по екрану він теж не міг - тому, що не міг про це подумати. І справа не в дитячих пустощах, а вособливостях його вікової фізіології.
А от оббрехати бабцю - то вже цілком свідомий вчинок. І його батькам за таке виховання - одиниця.
Жаль, що автор не поставила відповідних акцентів. Ну, думаю, то все можна поправити.
З повагою,

© Залєвський Петро, 16-09-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.73790001869202 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …