Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2658
Творів: 49542
Рецензій: 94098

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Порада №2

(Рецензія на твір: Очі дівочі, автор: Роман Кисельов)

© Діма Княжич, 02-09-2009
Ніяк не можу погодитися з паном Миколою. Перші чотири строфи чудово припасовані одна до одної.

ти золотим дурманом пролилася
і чорною отрутою ввійшла - дуже поетично! Заздрю по-білому.

А от рядок "де радості обіцянка жила" - варто переробити: "Де обіцянка радості жила". Чим менше інверсій - тим краще. "Жила - ввійшла" - рима так собі, але хай буде.
Але останнє строфа випадає і відпадає. Вже перший рядок "Люблю твоє волосся, очі, серце" - збиває з колії вірша. Серед чисто зовнішніх принад (волосся і очі) раптом вигулькує серце. Ліричний герой вивчав анатомію коханої? Ну і тричі повторюване "очі", рима "створене - отворене", внутрішня рима "очі дівочі" - не танцюють, хоч плач.
Переробіть, дуже прошу! Бо вірш чудовий, чесне слово! А остання строфа його псує. Або взагалі залиште без останньої строфи - хай повисне лірчиний знак питання.

Кайфувати від власних твоірв - це святе. Я теж кайфую. Іноді. День, найбільше - два.
Як говорити - це право кожного. Я кажу "похожий", "которий", хоча за всіма правилами треба "схожий" і "котрий".
Ну що, ж на все Ваша воля. Останнє слово - завжди за автором. Все одно вірш хороший.

© Діма Княжич, 03-09-2009

Кайфувати від власних віршів - чому б ні? :)
PS. Я теж кажу "обІцянка". Може, варто прости позначити наголос?

© Юлія-Ванда Мусаковська, 03-09-2009

Дякую на добрім слові. Радий, що Вам щось сподобалося. Так само дякую п. Миколі. Більшість Ваших порад вважаю небезпідставними. Проте, повірте, я ці всі деталі бачив і сам. І залишив так не тому, що лінь було шукати щось інше, а тому, що в мене на все це є своя логіка. Ну, наприклад, слово «обіцянка» я завжди вимовляю тільки з наголосом на другому складі, і в пропонованому варіанті вірш для мене звучав би штучно. А пишемо ж передусім для себе! А те, що в останній строфі збитий ритм, здається мені хорошим спецефектом. Не думаю, що варто наводити аргументи щодо решти. Та й не в деталях річ. Якщо вірш органічно сприймається як цілість, то всі претензії до техніки автоматично втрачають сенс. Це так само, як коли подобається жінка – чи варто тоді робити розбір деталей? А я, зізнаюся, кайфую від власних віршів. Інакше якого біса їх писати? І ця втіха для мене – найперший показник правильності форми й змісту. І цілком природно, що те, що для когось є ілюзією ідеального, для іншого такої ілюзії не створює.
Словом, дякую за Ваші думки і доброзичливість.
Р. К.

© Роман Кисельов, 02-09-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.80807900428772 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …