Весілля не буде! :-( Хоча :-). Точно, це ще встигнеться.
Лімерики - то справді не моє. Віршики-забавки, ну, що я пороблю, коли більше прозу "вкурюю" і поезія мені подобається дещо іншого плану: люблю гарну любовну лірику, філософські речі, дитячий наїв (тільки справжній, такий чистий-прозорий) теж. Обожнюю вибухи емоцій, які потужно фонтанують у поезії від душі.
З повагою,
Наталка
Оу, забула. І тебе зі святом. А в мене його не було. По-перше, я не "дєвочка з тусовки", а трішки серйозніша за таку. По-друге, я працювала.
Мені завтра вранці знову "на сутки". Вночі написала з десяток лімериків, які тебе нітрохи не цікавлять - та й відпочивала собі.
Пасіба за вітання. І тебе вітаю :-)
Про яке весілля питаєте? Я не кваплюсь. Поспішила, побачила.
Фатить. Встигну :-)
Або як відчую, що затягує мене рутина інтернетоманії, то думатиму над проблемою. Мені один панотець (не наш) сказав про пристрасті.
Їх треба сторонитись.
Бо вони не від Бога.
Так і сказав.
Салют :-)
