Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

НМСД

(Рецензія на твір: Жорна, автор: Володимир Сірий)

На мою скромну думку, перший рядок трішечки «не тово».
Чи правильніше, «не теє».
Мабуть, було важко створити кращий – то і махнув рукою.
Оце я розмірковую.
«Минають ночі»… Таке вже було. Не підходить.
Тоді давай згадувати, як функціонує млин. Він меле.
Дні будемо вважати борошном. Філософськи-поетично.
Жорна часу – також не дуже новий поетичний образ.
У Інтернеті 5500 згадок-посилань.
Але якщо вирішив, то куди діватись? Хоча можна попручатись.
Ти маскуєш іменникову риму. Та можна цього не робити. Якщо вона цікава, незвична.
Я маю на увазі «часу» та «іконостасом».
Тому поміркуй, як об’єднати між собою поняття, думку та рими.
«Не меле млин хвилини в дні»… Чим не початок?

Далі – легше. Бо я пригадала «ВІЙ», про який я вже розповідала і вірш Лузана, в якому хтось комусь відкривав повіки, а рецензент звернув на це увагу. Я вже не хочу колупатись у тексті.
А зараз мені знову не смішно. Я пригадала, як відспівували мого дідуся. Він був комуністом. Як не піднявся? Не перевертався, хоча згадувався і він. «Упокой душу, господи, раба твого»…
Ти кому загубив після «землі».

З написаного тобою я зрозуміла не все.
Я сьогодні така затуркана, така затуркана... Може, і тому.
Тема серйозна, і похапцем її не розкрити. Я над розкриттям своєї мало не поїхала розумом.
Пасіба, шо не осердився :-)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039103984832764 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати