Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Вітаю непомітного янгола, яко головного персонажа...

(Рецензія на твір: ти пив з мого серця ожиновий сік..., автор: Тетяна Мельник )

Вітаю непомітного янгола, яко головного персонажа...

Мене до болю вразила Ваша поезія. Довго,.. дуже довго бриніло в голові і все ж таки зупинилось щось.

Бачу кімнату з розкиданими по ній дотліваючими недопалками сигар. Бачу нагромадження тюлі посеред кімнати. Страшно... і немає чому дивуватись. Як же ота тюль не загорілась від тліючих сигар та не згоріла до тла, випалюючи все на своєму шляху?!
Чомусь кожна крапка,.. кожні три крапки в кінці наступної строфи підказують відчай не бажання жити, а чекати випадковий протяг, який роздує жар червоного вогника... того вогника, що і без того спромігся аж на таке... питинадпитинедопити сік, такий ожиновий...

Тетяно, така правильна рима, такий ритм і вірш зсередини збили з пантелику мене, яко читача... мій поклін... чарівно...

...остання фраза, з якої і починалось усе – “ти пив з мого серця ожиновий сік...”, слугує помітною стрілою. Складається враження, що все пролите та виплакане за час “розбещених протягів” зостається лишень вміло настромити на ту стрілу ))

Дякую, Макс Сторожук.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.034405946731567 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати