Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Слушне і вчасне побажання

(Рецензія на твір: Побажання, автор: Володимир Сірий)

Вірш без сумніву злободенний і своєчасний!
Щодо тексту, то зауважу:
1.........................."обнови
Врожай невтомного пера" - невірно зроблено: щось потрібно на зразок: "що добуваює перо" чи....коротше, думаю зрозуміли..
2."Засійте душі наче ниви" - якась фраза "ні риба ні мясо"... Проста до банальності. .Якось підсильте чи що...
3.Усяк до нього милостивий
І хилить в пошанівку лоб. - по-перше, пафосно і якось по-рядянському, а по-друге, не вірно казати "лоб". В пошанівку схиляють чоло, а бьють лоб. Тому що у цих слів різні відтінки і змістовні навантаження, які в них "сидять".
4 "як задощить - щезне каламуть" ??? За логікою, коли дощить, то саме тоді і зявляються оті "каламуті"...
5. "То й тихим віянням прилине" - ну, тут явне "той", виникає питання " А цей?"...
6. "зернина - провісниця солодких мук" - думаю так невірно... Які це муки? Коли сіють, то це не "солодкі" , а "солоні" муки"... Солодкі муки - це російською "НЕГА"... Ну, якось зерно не стає біля "нЕги"...

Як бачите, лише Вам я і пишу такі коменти... Інші ображаються... А в цих словах немає нічого такого...
Щиро, Костя!

P.S. - якщо, щось не так - кажіть...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044160127639771 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати