Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Боксування з тінню

(Рецензія на твір: О. Бузина – як символ сучукраїнського , автор: George)

© Діма Княжич, 30-06-2009
Побачивши назву - очікував якогось виваженого і глибокого аналізу. Читати почав з ентузіазмом. Але чим більше читав - тим більше пригасав ентузіазм. Вся стаття-есе зводиться до того, що Бузина - розззззтака сволота. Думка ясна, але навіщо її так розтягувати?
Майже не сказано, чому Бузина такий поганий. От поганий - і край. Апріорі поганий. Автору б вдатися в конкретику, показати саме ті місця, де Бузина вдається до брудних перекручень. Але автору на це не вистачило пороху. Він поставив собі за мету очорнити Бузину за допомогою великої кількості малоприємних епітетів (тобто вдавшись до прийому самого Бузини). Вийшло дуже пафосно і в тій же мірі беззмістовно.
Подекуди автор сам собі протирічить. Шевченко - не ангел і не ікона, але кожне його слово - символ віри. А щодо стилю... Тут уже пішло літературознавство. Але (мої п"ять копійок) Шевченко цінний для нас найперше як цілісна постать, а не окремо в іпостасях поета чи художника. Він - селф-мейд інтелігент, який пройшов шлях від кріпака до академіка найперше (!) завдяки колосальному працелюбству. Це не був вусатий дядько-батько Тарас - це була європейськи освічена людина, що вміла цінувати красу і стиль. Шевченко вдягався за останньою модою, ранок починав із чаю з ромом. Але він не був світським левом - інакше не читав би утопії Шарля Фур"є і не критикував їх, і не відписував би йому французькою, в чім саме не згоден із ним. І ще, що важливо - Шевченко перший змалював бездержавне становище України в Російській імперії як національну катастрофу. І саме тому він для нас є таким цінним. А щодо самих віршів... Даруйте, у того ж Франка вони значно поетичніші.
Ну а сплеск пафосного гніву щодо того, що дочка Катеринчука розмовляє російською - це вже не смішно. Не дивіться людині в зуби - дивіться їй в очі. В Україні повно російськомовних патріотів - інакше як пояснити, що в Києві, де 70% населення говорить російською, в листопаді 2004 р. люди масово вийшли на вулиці під загрозою бути побитими ОМОНом чи навіть розстріляними - до Києва вже стягали військову техніку. Ну не всі люди можуть за 18 років перебудуватися після 250-річної русифікації.
І про сузір’я Повалій-Білик не надто справедливо. Спопсовіли остаточно вони у 2000-і, а в 90-і вони досить незлецьки співали на естраді. Звісно, їх пісні назвати мистецтвом не можна, але їх можна мугикати собі під ніс, ідучи на роботу чи з роботи. Хіба це не мікроперемога, коли людина наспівує українське? Слідом за укр-попом може прийти захоплення українською літературою, а відтак українськими традиціями, звичаями тощо. Моя любов до української мови теж починалася не з "Кобзаря", а з поваліївського "Чортополоху" і вікторпавлівського "Шикідиму", які я слухав у молодших класах по радіо перед школою. "Кобзаря" я повністю проштудіював на 2-у курсі, отримавши від цього значно глибше розуміння Шевченка, ніж від зазубрених у школі хрестоматійних віршів.
Пане George, Вам хтось уже писав – не піарте Бузину. Він і так уже розпіарений.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.042232990264893 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати