Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51586
Рецензій: 96021

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: -, автор: Дара К.)

© Тала Владмирова (212.111.202.—), 30-06-2009
Текст чудовий. Це - по-перше. Та це я лише приєднуюся до думки попередніх рецензентів.
Сама ж сиджу зараз і намагаюся пригадати, кому належить вислів, що не варто вирушати у надто далеку мандрівку, якщо не готовий до того, щоб наприкінці дороги побачити у дзеркалі незнайомця. На жаль, поки надарма.
Це я до того, що такі-от вилазки не лише дають змогу оцінити оточуючих. Он, Аліна вже зовсім подорослішала. Сказала б, що і здобула подругу, яка їй підходить більше, ніж Марта, хай це і звучить жорстоко. Та поки що втримаюсь. І не через співчуття до сліпої дівчини. А через те, що поки що не розібралася із ставленням до Морви. А швидше, із її стосунками із Кажаном (до речі, чи не час спливти його людському імені? навіть у компанії, де всі звикли до прізвиськ, ну, не може хоч хтось хоч однісінький раз не обмовитися). Так от, із Світланою все, здається, ясно. Настільки, що починаю чекати від автора сюрпризу. А ну ж, як виявить себе ця лялечка у випадку справжньої небезпеки? А от із Морвою ні. Мені її ставлення до Кажана нагадують відносини або ж якоїсь там юрідної сестри, з якою волею батьків хлопець проводив у дитинстві всі сімейні свята, або ж колишньої однокласниці чи дівчини із сусіднього під"їзду. Настільки звикли один до одного, що й думка про якісь інші стосунки, крім, дружніх, не виникає. Якщо припущення Ірини виправдані (зараз я про гонихмарника-втікача, що переховується у Львові), то Кажан, зважаючи на вік, не міг прожити у місті надто довго, якщо його не привезли звідкись малим із сім"єю. Тож про однокласниць-сусідок по пісочниці мова не йде. У Морви "імунітет" на чари? Аліна теж не поспішає, врешті, вішатися йому на шию. Але ж тоді можна припустити, що і Морва теж не така вже проста.
Ну, та це так, надто сміливі роздуми і купа припущень.
Хоч мене насторожила твоя відповідь на попередню рецензію. Якщо блискавки слід чекати не із неба, то, виходить, давній випадок із Іриною та Ігорем може бути повтореним? Знову сила землі захищає нерозумну травницю? М-да, знала б Ірина, що поруч із донькою у подорожі буде не лише схожий на Василька петро, але й той, від якого вона прагне вберегти дитину. Чи це вже і починають жарти долі-фатуму?
До речі, увесь поход написаний із просто неперевершеним знанням справи. От прочитала і вкотре пошкодувала, що сиджу у пропеченому сонцем місті. Дякую хоч за таку уявну подорож.
Гарних нових ідей тобі. Хай щастить і автору, і героям. Бо відчувається, що останні от-от потраплять у пригоду, де їм дуже знадобиться талан. :)
Щиро,
Тала Владмирова
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.02732515335083 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати