Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

у наборі було 24 олівці

(Рецензія на твір: Неможливість мистецтва, автор: Sоля Лarіna)

Сподобалася ця фраза-уточнення. Олівці одразу стали справжніми. Взагалі сподобалася увага до дрібничок життя. Тоді життя у оповіданні теж стає справжнім. Лікар-терапевт, дитячий лікар - це певний відомий кожному типаж, але лікарка, яка переймається через свій високий зріст, це вже не типове, а індивідуальне. Художник теж наче - трафаретний бородач, але пишається роботою дочки, більше, ніж своєю. Словом, переконали. Характери вгадувані, справжні.

Проблематика теж зацікавила: чи можна в зрілому віці надолужити потяг до творчості, якщо в молодості-дитинстві не склалося. Якщо вірити Сомерсету Моему про маляра Стрікленда - так. Якщо вірити авторці - ні.

"Насправді історія моя досить проста. У ній не було нічого такого. Такого великого чи зворушливого, чи несподіваного тощо. " Але, пригадуючи все той "Місяць і мідяк" уявляєш, що ось героїня зараз покине чоловіка, доньку, лікарську практику й відправиться у Париж навчатися малярству, а потім - взагалі на Таїті, і розмуєш, що ці безумства викликали б особисто в мене значно меншу симпатію, ніж ось така лікарка, яка може з чистим сумлінням сказати про себе "Я гарний лікар".

Мова теж сподобалася. Гарно передані оповідні інтонації, без зайвого пуризму, з якимись чи-то діалектизмкми, чи-то індивідуальним стилем мовлення героїні. Ритм прози спонукає до читання, читається легко.

Трохи випав з цього ритму в епізоді, коли героїня намагається пояснити відносини дітей у художній студії через через колишні відносини у шкільному класі. Щось там заскладно, не пояснило, а заплутало трохи.

І ще трохи дивує щедрість на персонажів, трохи зайва для короткої форми. Їх забагато для оповідання. І виникають вони в ньому якось несподівано, зненацька. Ну, наприклад, шкільна подруга й Уля виконують схожі функції в розвитку сюжету, особисто я "зекономив" би, вклавши усі репліки до вуст одного персонажа. Але це таке, можливо тоді зникне ота справжність оповідки, не знаю.

В вашому наборі олівців, схоже, не менше. Авторко, пишіть ще.

З повагою,
А.С.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039122104644775 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати