Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Олексій Тимошенко: "але найголовніше не це.. найголовніше, що це є спілкування"- 3

(Рецензія на твір: Звернення про нові сервіси на ГАКу, автор: Наталка Ліщинська)

бурчання з трюма
(Рецензія на твір: П’ятнадцятилітні капітани (наслідування Н. Дев’ятко)., автор: Антон Санченко Статус: *Експерт*)
© Віталій Кривоніс, 14-02-2008

Заздалегідь перепрошую за ті неприємні речі, що зараз запостю. Нічого особистого. Просто мені дуже дивні деякі речі. Може, я тупий, не знаю...
Загальне місце у дискусіях про літературу – звалювати в одну купу ідеалізм і романтизм. А тоді оголошувати романтизм чимось несерйозним, підлітковим, актуальним хіба для дитсадку. Романтизм – «враг народа». Блямбою «Романтизм» таврується автор і його твір; якщо ти – «романтик», розмову з тобою триматимуть у дусі «а що ви хтіли, воно ж іще дитина...»; емоційне забарвлення іронічне, принизливе, негативне. Можна ще припустити, що у «Морі...» має місце ідеалізм, але романтизм...
Ну, ви експерт, вам видніше.
Щодо п’ятнадцятилітніх капітанів... Кілька прикладів з історії, що мало мають стосунку до літератури. Гайдара згадувати не будемо, це хрестоматія. Але... Олександр Пилипович Македонський у 16 років командував флангом у батьковому війську, і командував непогано. Князь Святослав Хоробрий теж очолив військо, маючи десь років18. А у рідній Скандинавщині жив такий собі Рагнар Шкіряні Штані, що очолив виправу до чужих берегів у 15 років. Я вже не кажу про Степана Андрійовича Бандеру.
Молодий (п’ятнадцятилітній) також вживається як принизливе («капітанів справжніх...»; згадки про 23річного капітана баржі й мандрівника на плоту). І на мить мені майнула така химерна думка, наче ви заздрите молодості «капітана» (бо насправді іронізуєте не стільки з його/її непрофесійності, скільки з віку) – але ту недостойну думку я відкинув. Адже ви експерт.
От ви кажете «від чого борони нас боже» - аж ось зринає у пам’яті стаття про три традиції української літератури, зв’язок між якими розірвано. Хіба не катастрофа? Нє? Не було катастрофи? То може покажете пальчиком на «справжнього» капітана для юного автора, що хоче працювати у масовому жанрі, наприклад, у фантастиці? Бердник?.. А чи не нагадуватиме це відомий анекдот філософів, де професор читає лекцію про філософію Сковороди, а наприкінці тяжко зітхає: «А в цей час Кант писав "Критику чистого розуму"...» Сподіваюся, що ні.
Висновок про плавання (о, перепрошую: ходіння) у море в команді означає лише те, що метафори ви не зрозуміли, або зробили вигляд. І це також викликає нехороші підозри.
Море – це не просто «творчість». Це лише підсвідоме, якщо хочте, за Юнгом «колективне безсвідоме», особисте, там нема нікого, окрім автора та його героїв, це фантазія і уява, емоційний пласт, сни та мрії, ірраціональне. Романтизм тут ні до чого: романтик протиставляє себе світові, тоді як «мореплавець» сприймає море і світ нерозривними. Там нема ще навіть тексту, не те, що ваших коханих філологинь.
Скажіть, якщо ваша ласка, де автор закликає «перевозити воду» чи «товкти воду в ступі»? Здається, навпаки...
Рейсове завдання може поставити собі лише той, хто принаймні знає маршрут чи має провідників. А задоволення від плавання навмання не є самодостатнім завданням? :)
«Отож не можна одразу ставити собі задачу написати роман краще за Мелвілла, Апдайка, Джойса чи Кокотюху» - он воно в чім ваша помилка. Автор, що йде у Море, забуває про спадщину класиків, вона йому там ні до чого, а згадає лише як повернеться. Такий автор ніколи не жадатиме чужих лаврів, він писатиме не «як Кокотюха», а як той, ким він є. Єдиним художнім завданням для нього буде насолода від процесу (певний емоційний афект).
«ГАК таких товаришів-співрозмовників надає кожному, хто не лише постить свої твори, але й читає інших та пише рецензії» - так, але здебільшого розмови мають характер або збочено-сексуальний, або кепського ґатунку гумористичний (як і твори). Якщо це те, що необхідно молодому авторові для самовдосконалення – тоді нема питань.
«На наших стрічках зараз написано «ГАК». І саме він, а не абстрактні човники, той кораблик з розгорнутої метафори про море. Бо перш ніж виходити у справжній рейс, потрібно навчитися веслувати і працювати в команді. Так, на корабель приходять матросами без класу, а не капітанами. Це відкриття для вас? Шлях на реальний капітанський місток триває десятки років. Ви до нього готові? Тоді нема проблем. Вітаємо на борту.» - Дивіться і вчиться, експерт демонструє блискучу техніку підміни понять. Автор метафори мав на увазі геть не літературний процес, а лише його «пусковий механізм». Ну коли вже на те пішло, то скільки вам знадобиться часу, щоб ваші юнги стали вовками моря, й видавалися, і йшли на розхват? Окрім «Діджейрому» я не чув про жодну гакерську «книжку» (та й у того тираж 500 примірників, і хто їх побачить...)

--------------------------------
Ну чому ж речі неприємні? Усі думки, висловлені без хамства й екзальтації - приємні, навіть якщо з твоїми не співпадають. Принаймні, заслуговують на увагу.

Я всього лише намагався показати авторці, що розгорнуті метафори - не кращий засіб, бо можуть геть не туди завести. Вони кульгають за визначенням. На що вказав ще в епіграфі. І ще - на те, що варто придивитися до того предмета, який ти використовуєш для метафори, хоча б трохи. Там був саме класичний погляд з берега і при цьому натяки на якесь потаємне знання чогось прихованого, яке автор здобув на глибинах. Виглядає трохи штучно.

Щодо того, що конкретна метафора завела мене не туди, куди вона завела Дев'ятко, то я, уявіть собі, теж автор, а не розбирач висловлювань Наталки по цитатах.

До речі, слова підсвідомість в її есеї не прозвучало жодного разу. Тому й доводиться тепер пояснювати, що саме вона мала на увазі в коментах. Я прочитав ту метафору інакше. Маю повне право читача.

Щодо переліку полководців та інших достойників. Все ж таки хрестоматійний Гайдар писати почав у віці значно старшому, це полком можна покомандувати в 15 років. А "Школу" написати - значно важче, майже неможливо. Ми ж про письменників насправді, а не про капітанів чи майорів? Олександр Македонський, наприклад, так нічого й не написав. Але навіщо табуретки ламати?

Звичайно, молоді генії існують скрізь. Я недарма писав про виняткові ситуації. І про помічника того написав саме щоб показати, що капітаном можна стати і за несприятливих обставин (наприклад усі місця на містках окуповано старшим поколінням, яке на пенсію поки не збирається (до журналів друкуватися на пускає, тощо), але для цього потрібен вчинок. Усі тікають з баржі, а ти на неї заскакуєш. Це - вчинок.

Щодо моїх заздрощів до чужої молодості - це настільки глибоке зауваження, що я так глибоко своїх вчинків не аналізую. Що вискочок не люблю - це за собою помічаю. Це на поверхні. Але що бажаю комусь смерті - це точно дурня. Принаймні зі своїми героями я поводжусь менш кровожерно, ніж ви зі своїми, Віталію :)

Поки досить.

З повагою,
А.С.
© анонім, 14-02-2008
--------------------------------
Віталію, може ви мені підкажете звідки метафора. що море це колективне безсвідоме? наскільки я розумію, те, що знаходиться в морі є таким, згадайио хоча б метафору Фрейда щодо айсбергу. Так що підміна понять тільки в однієї особи.
О.Т.
© анонім, 15-02-2008
--------------------------------
"Віталію, може ви мені підкажете звідки метафора. що море це колективне безсвідоме?" (О.Т.)
Чесно признаюся.
Нізвідки.
Це архетип.
Наталка про це не каже прямо, і слава богу, бо тоді це було б майже академічним визначенням. І зламало би весь кайф. Та за текстом багацько "кольорових скелець", що доволі однозначно вказують на море як феномен психіки (підсвідоме). До того ж, у Юнга та пост*юнгеанців траплялися подібні порівняння (але здається там мова йшла про безодню чи океан; здається, збірка лекцій для Тавістокського виступу, та я не певен).
Кривоніс.
© Віталій Кривоніс, 15-02-2008
--------------------------------
"До речі, слова підсвідомість в її есеї не прозвучало жодного разу. "
...але й про шлях твору до видавництва, по рецензентах і таке інше там прямо не було. Інакше були б і крани, і приписні документи, і, мабуть, припортовий бордель. Див. попередній комент.
Здається я зрозумів корінь нашого взаємонерозуміння в цій частині. Ви підійшли до метафори раціонально, тому і здивувались, коли корабель раптом перетворився на підводного човна (де про глибину). Я підійшов до тексту ірраціонально, тому це перетворення сприйнялося як елемент магії, чарів. Але (на-мою-думку) есей більше про власне рефлексії творчості, аніж про техніку.
Втім, питання дискусійне.
"це полком можна покомандувати в 15 років." - не певен ;)) - ілюстраціює до "молодих геніїв" як покоління може послугувати творчість авторів романтизму (за винятком Гофмана:)) та модерну. Чи це виняток?
Просто мені здалося, що ви ототожнюєте вік, досвід і талант.
І, до речі, я не казав, що ви бажаєте комусь смерті. Чи казав? Якщо так, то щиро перепрошую. А щодо героїв - то ви, мабуть, поводжуєтеся зі своїми; я ж лише оповідаю їхні історії (це не ченнелінг; це Море:)))
З повагою,
Кривоніс
© Віталій Кривоніс, 15-02-2008
--------------------------------
Розумієте, пане Кривоніс. Непорозуміння зовсім не в тому. А в тому - що для вас море то цитата з якоїсь лекції з психоаналізу, то метафора, а для мене - частина мого життя. Пошукайте корінь наших розбіжностей саме тут. Не треба писати про морську далечінь, якщо бачив її тільки з берега, НМСД.

Вік, досвід і талант я не ототожнюю. Але усвідомлюю, що усілякі маніфести пишуть здебільшого дуже молоді й задерикуваті люди. Тож зв'язок із віком все ж є.

Щодо розвідок на тему "з секретів творчості", вибачайте, надаю перевагу Франкові, Паустовському і ще багатьом письменникам, які намагалися те аналізувати, бо мені подобається їх результат. І ось яка ще закономірність. Психоаналізу, який чомусь знову став модним в Україні, Франко присвятив певне місце в своїй праці якраз про природу творчості ще на початку 20-го століття. Ви століттям не помилилися?

Хочете відноситися до творчості як німецькі романтики - будь ласка. Драг унд штурм вам на поміч.

Але моряки справжні ( не романтики) приваблюють мене передовсім тим, що не люблять високих чи красивих фраз і своє покликання підтверджують інакше. Хотів ось написати високу й красиву фразу, що це не служба, а служіння, але в контексті моряків вона виглядатиме так само дивно, як перевезення води морем.

З повагою,
А.С.
© анонім, 15-02-2008
--------------------------------
Віталію, я ж про це і кажу ! Це архетип у вашій уяві і Наталки ! Безодня і море це різні речі ! А наталка на цьому будує весь свій сюжет, та ще й на цій основі протиставляє себе Антону.Море в даному контексті не підсвідоме, а та частина свідомості яка знаходиться на периферії ( з точки зору Джеймса), тобто це та частина свідомості де присітні думки, переживання ,які є мінлививми, не чіткими, але аж ніяк не підсвідомими, от скелі - це дійсно може бути проявом несвідомих процесів. На жаль не маю часу щоб аргументувати цю думки, але колись може побалакаємо. Насправді твір "Море " мені сподобався, а от інтерпретація -ні ( Наталкіна), тому що вона засвідчує примітивний рівень знання психології, бо вибачне, є ще "третя сила " в психології, про яку автор мабуть не чу, а як би чув то поводив себе по-іншому. Я маю на увазі гуманістичну психологію в особі Роджерса та Маслоу. Тому, коли у відгуці автора частенько зустрічається шаблонні уявлення про аналітичну психологію, то це викликає здивування..Класичний психоаналіз давно залишився в минулому..
О.Т.
© анонім, 16-02-2008
--------------------------------
Я не розумію, про що суперечки? Хтось заважає вам писати ?
До речі, Гайдар загинув від куль своїх же однополчан, коли рано-вранці повертався у розташування полку від однієї зі своїх коханок у Ліпляві.
К.Ч.
© анонім, 17-02-2008
--------------------------------
"Непорозуміння зовсім не в тому. А в тому - що для вас море то цитата з якоїсь лекції з психоаналізу, то метафора, а для мене - частина мого життя. Пошукайте корінь наших розбіжностей саме тут. Не треба писати про морську далечінь, якщо бачив її тільки з берега, НМСД"
Не хтів хизуватись, та свого часу (коли мав трохи краще здоров"я та трохи більше часу) займався історичною реконструкцією, на Чорнім морі й на Балтиці. На відбудованому човні вікінгів зручностей значно менше, ніж на кораблях Чорноморського флоту. Тож море і для мене частина життя. Що, одначе, чомусь не заважає мені бачити море іншим. Хоч звичайно, де мені стояти поруч із таким суворим морським вовком, як ви.
Маніфести, що увішли в історію (під чорним кольором), були писані здебільшого не дуже вже молодими людьми. Згадати хоч би "пролетаріїв всіх стран..."
І от вам трохи про справжніх моряків. Цього літа у Севастополі морячки попиздили мирних віпочиваючих, що балакали на суржику. Просто так. Вас приваблюють такі герої? То так вони підтверджують своє покликання? Це не поодинока історія, нажаль.
Не зараховуйте мене до німецьких романтиків. Я геть не те мав на увазі.
З повагою,
Кривоніс
© Віталій Кривоніс, 22-02-2008
--------------------------------
Віталію, я ж про це і кажу ! Це архетип у вашій уяві і Наталки ! Безодня і море це різні речі ! А наталка на цьому будує весь свій сюжет, та ще й на цій основі протиставляє себе Антону.Море в даному контексті не підсвідоме, а та частина свідомості яка знаходиться на периферії ( з точки зору Джеймса), тобто це та частина свідомості де присітні думки, переживання ,які є мінлививми, не чіткими, але аж ніяк не підсвідомими, от скелі - це дійсно може бути проявом несвідомих процесів. На жаль не маю часу щоб аргументувати цю думки, але колись може побалакаємо. Насправді твір "Море " мені сподобався, а от інтерпретація -ні ( Наталкіна), тому що вона засвідчує примітивний рівень знання психології, бо вибачне, є ще "третя сила " в психології, про яку автор мабуть не чу, а як би чув то поводив себе по-іншому. Я маю на увазі гуманістичну психологію в особі Роджерса та Маслоу. Тому, коли у відгуці автора частенько зустрічається шаблонні уявлення про аналітичну психологію, то це викликає здивування..Класичний психоаналіз давно залишився в минулому..
О.Т.

Йой, пане професоре, ще мені літературу порекомендуйте :)))
Не вдаватимусь у хащі. Скажу як практик теоретикові.
Ми беремо те, що справді працює. Море відтак є архетипом не лише в моїй та Наталчиній уяві (читаймо міфи, для початку) - повірте, багато людей, що читали "Море", сприйняли цей образ саме так (хоча й не завжди могли висловити свої відчуття словами). Може, воно і правда, що класичний психоаналіз безнадійно застарів, та допоки він чомусь спрацьовує. Втім, дякую за цікаву дискусію.
З повагою,
Кривоніс
© Віталій Кривоніс, 22-02-2008
--------------------------------
До речі, Гайдар загинув від куль своїх же однополчан, коли рано-вранці повертався у розташування полку від однієї зі своїх коханок у Ліпляві.

Що доводить лише той факт, що Гайдар був справжній мужик. :)
© Віталій Кривоніс, 22-02-2008
--------------------------------

До пані редактора сайту "ГАК" - це не спам
(Рецензія на твір: П’ятнадцятилітні капітани (наслідування Н. Дев’ятко)., автор: Антон Санченко Статус: *Експерт*)
© Кат, 19-02-2008

Пане Антон, перепрошую, що до цього твору, та вам теж буде цікаво це прочитати.
Пані редактор сайту!
Бачу, ви зняли рецензію "любих друзів" до твору "П'ятнадцятилітні капітани (наслідування Н. Дев'ятко)", в якій не було жодних образ на чиюсь адресу, тільки посилання на творчість Наталки Дев'ятко (близько 70 цікавих посилань на "круті" мереживні сайти).
Навіщо? Бо там була правда, яка не співпадає з "правдою" ваших "експертів", "маестрів", "командорів" та "скептиків"?
Будь ласка, поясніть, яка тут на сайті "демократія"?
Чи вона вибіркова?
Ні?
Тоді справедливо було би зняти і всі "рецензії" сайтівських "тролей" на творі Наталки "Відкритий лист до ГАКівської спільноти" та надалі "вбивати" беззмістовні рецензії.

З повагою,
Кат

P.S. Gljadach запитував у мене, де є "регалії" Наталки. А пан Антон Санченко стверджує, що "Бо перш ніж виходити у справжній рейс, потрібно навчитися веслувати і працювати в команді. Так, на корабель приходять матросами без класу, а не капітанами. Це відкриття для вас? Шлях на реальний капітанський місток триває десятки років. Ви до нього готові? Тоді нема проблем. Вітаємо на борту".
Тому розміщую тут копію тих посилань на творчість Наталки Дев'ятко, якi спростовують твердження шановного пана Антона:

"На 15.02.08:

http://archivsf.narod.ru/2007/ufo/index.htm
http://marser.rusfforum.org/index.php?action=vthread&forum=6&topic=489
http://nspu.org.ua/dovidnyk/%D0%94
http://sicheslav-step.iatp.org.ua/
http://www.artvertep.dp.ua/authors/devyatko
http://www.gak.com.ua/review/7645
http://www.krupaspb.ru/piterbook/fanclub/pb_fan_news.html?nn=92&np=3
http://www.krupaspb.ru/piterbook/fanclub/pb_fan_news.html?print=1&nn=92&np=3
http://www.litforum.net.ua/showthread.php?t=204&page=30
http://www.litforum.net.ua/showthread.php?t=204&page=34
http://www.litforum.net.ua/showthread.php?t=204&page=41
http://www.litforum.net.ua/showthread.php?t=204&page=44
http://www.litforum.net.ua/showthread.php?t=745&page=13
http://www.litforum.org/books.php?book=0207
http://www.litforum.org/books.php?book=0212
http://www.litforum.org/prose.php?essay=1193077990
http://www.perekur.com.ua/content/view/99/66/
http://www.rusf.ru/oldnews/onews256.htm
http://www.sicheslav.porogy.org/2006/9/union/
http://www.sicheslav.porogy.org/2006/10/union/
http://www.sicheslav.porogy.org/2007/11/criticism/
http://www.sicheslav.porogy.org/2007/11/union/
http://www.sicheslav.porogy.org/2007/13/yangmuza/
http://www.vesti.dp.ua/articles/show/number/748/title/05_02&PHPSESSID=3e5b48d02e9fde2dfffc6c4046ecb5cf.htm
http://www.vox.com.ua/data/2006/07/30/vitramy-i-sontsem-bog-mii-shlyah-namityv-v-ukraini-vpershe-ofitsiino-vshanovuyut-pam-yat-oleny-teligy.html
http://www.vox.com.ua/data/osnovy/2006/07/30/vitramy-i-sontsem-bog-mii-shlyah-namityv-v-ukraini-vpershe-ofitsiino-vshanovuyut-pam-yat-oleny-teligy.html

Російською:

http://archivsf.narod.ru/2002/polden_XXI/2007.htm
http://archivsf.narod.ru/2003/porog/2007.htm
http://bagrathion.livejournal.com/
http://books.traning.by.ru/sekty-1.htm
http://books.traning.by.ru/sekty-2.htm
http://books.traning.by.ru/sekty-3.htm
http://books.traning.by.ru/sekty-4.htm
http://books.traning.by.ru/sekty-5.htm
http://butastika.boom.ru/lithelp.htm
http://butastika.boom.ru/ssylki.htm
http://bvi.rusf.ru/bibli/bp006.htm
http://community.livejournal.com/aifa_info/1265.html#cutid1
http://kot-begemott.livejournal.com/2006/06/28/
http://kot-begemott.livejournal.com/204018.html
http://kotokur.livejournal.com/
http://logovojuni.diary.ru/?comments&postid=33432950
http://memori.ru/sagitta/p/40/date/
http://old.kv.com.ua/index.php?rub=163&number_old=2949
http://users.livejournal.com/_shaltay/
http://vechrol.kender.ru/forum/lofiversion/index.php/t846.html
http://www.convent.ru/roscon/2006/spisok2006.html
http://www.convent.ru/roscon/2007/spisok2007.html
http://www.diary.ru/~Cilja/?tag=707
http://www.ediny-mir.ru/stati/raznoe/
http://www.flynes.ru/showthread.php?t=567
http://www.gak.com.ua/review/7645
http://www.litkor.ru/index.xps?2.3.90
http://www.liveinternet.ru/showjournal.php?journalid=814153&tagid=268
http://www.maart.ru/news/arhv_list.asp?m=9&y=2005
http://www.maart.ru/news/ph_news.asp?id=951
http://www.mixei.ru/archive/index.php/t-62673.html
http://www.new-press.net/component/option,com_projects_catalog/task,showannounce/id,3985/
http://www.roman-chuk.narod.ru/3/Scull.htm
http://www.rusf.ru/fc/per0507.htm
http://www.rusf.ru/fc/per0510.htm
http://www.rusf.ru/fc/per0601.htm
http://www.rusf.ru/star/spiski/2006/nomin2006.htm
http://www.shaltay-boltay.net/review_2_2007.htm
http://www.temniykot.narod.ru/forwritersarticles.html
http://www.vokrugsveta.ru/polden/?number_id=61
http://zhurnal.lib.ru/h/hishnaja_p/
http://zhurnal.lib.ru/h/hishnaja_p/000wolshebnaja_skola.shtml
http://zhurnal.lib.ru/p/postmodern/
http://zhurnal.lib.ru/w/worota_r/pir.shtml "

P.S.S. Я прочитав усі ці посилання. Маю думку, що для письменника, як молодого, так і професійного, найцікавіші будуть декілька, де йдеться про творчі підходи при створенні тексту твору та відгуки неупереджених читачів на творчість Наталки:

zhurnal.lib.ru/h/hishnaja_p/000wolshebnaja_skola.shtml - стаття "Как не угробить писательский талант" (опублікована в журналі "Порог" - м.Кіровоград) про творчий інтуїтивний підхід при написанні твору "п'ятнадцятилітнім капітаном",
kotokur.livejournal.com/ - відгук читача цієї статті,
bagrathion.livejournal.com/ - відгук читача на твір Наталки "Черная зима".

P.S.S.S. Шановний пане Антон, а чи є у вас якісь посилання на інші методи творчості (окрім вами згаданих)?
А може, у вас є власні знахідки? Тож поділіться з авторами, будь ласка. :)

--------------------------------
Посилань досить багато. Але це книжки, а не лінки. Декілька десятків тлустих книжок. Добре, я спробую пригадати і впорядкувати їх, але не зараз. Цитат точно не буде, лише бібліографія.
І вивчіть нарешті два слова латиною, щоб не палити себе щоразу :)

А.С.

ЗІ. З наведених Вами лінків я відкрив тільки один, і від якраз виявився статтею з викриванням Наталкою "поганого" Саміздата Мошкова, який усе фальсифікує. Що, найшла коса на Дєдюхову? :) Вони одне одного варті, чесно кажучи :)
Біда Наталки в тому, що навіть наштовхнувшися на якийсь феномен, вона воліє пояснювати його змовою, замість пошукати його причин.
© анонім, 19-02-2008
--------------------------------
Кате,
Про яку "демократію" Ви взагалі несете? Цей термін стосується державного урядування, а не адміністрування вебсайтами в інтернеті. Якщо Ви не даєте собі ради з цим - ще раз нагадаю, що на більшості модерованих сайтів будь-які балачки з модератором, звернення, скарги, заяви, декларації, маніфістації та всіляка інша галіматья, що НЕ СТОСУЄТЬСЯ ТЕМАТИКИ сайту просто видаляється, а особливо зухвалих порушників забанюють. ГАК відрізняється ліберальністю й толерантістю до всіляких флеймів, флудів і офтопів, а тематика тут кришталево ясна - ЛІТЕРАТУРА. От будь ласка і пишіть літературу (бо ж Ви можете) та не засмічуйте ГАК отаким сміттям, яке не має стосунку до літератури. Годі вже!
З повагою,
Любий Друзь
© анонім, 19-02-2008
--------------------------------
"Кате,
Про яку "демократію" Ви взагалі несете? Цей термін стосується державного урядування, а не адміністрування вебсайтами в інтернеті. Якщо Ви не даєте собі ради з цим - ще раз нагадаю, що на більшості модерованих сайтів будь-які балачки з модератором, звернення, скарги, заяви, декларації, маніфістації та всіляка інша галіматья, що НЕ СТОСУЄТЬСЯ ТЕМАТИКИ сайту просто видаляється, а особливо зухвалих порушників забанюють. ГАК відрізняється ліберальністю й толерантістю до всіляких флеймів, флудів і офтопів, а тематика тут кришталево ясна - ЛІТЕРАТУРА. От будь ласка і пишіть літературу (бо ж Ви можете) та не засмічуйте ГАК отаким сміттям, яке не має стосунку до літератури. Годі вже!
З повагою,
Любий Друзь"

"Мирославочко, ви перебираєте!
Якщо ви представляєте редакцію, гадаю, цей статус повинен обмежувати вас у прояві емоцій. Автори - не обмежені, а редакція - обмежена, тут нічого не зробиш. Усі ці "довбодзьоби" та "сумніви щодо розумових здібностей" не гідні розмови автора з редакцією. Треба стримуватися. Тим більше неприпустимою є фраза "редакція не заохочує розлогі дискусії навколо даної публікації" - це, пробачте, шлях до цензури. У митців є інші способи висловити своє незадоволення чи задоволення окрім командно-адміністративного.
Сподіваюся, що це остання розмова в такому тоні за участі представників редакції. Автори хай хоч матом одне одного криють - це їхнє право. А у нас з вами такого права немає.
Щиро
М.Гоголь
© , 11-02-2008"
© анонім, 19-02-2008
--------------------------------
"ЗІ. З наведених Вами лінків я відкрив тільки один, і від якраз виявився статтею з викриванням Наталкою "поганого" Саміздата Мошкова, який усе фальсифікує. Що, найшла коса на Дєдюхову? :) Вони одне одного варті, чесно кажучи :)"

Пане Антон.

А звiдки ви знаєте Дiдюхову? Спiлкутесь на форумах, де вона буває? Чи не на форумах?
До речi, у тiй статтi, на яку не було лiнка у наведеному списку, iм'я Дiдюхової наведене тiльки як один з прикладiв.

"Біда Наталки в тому, що навіть наштовхнувшися на якийсь феномен, вона воліє пояснювати його змовою, замість пошукати його причин."

Про "феномен змови" можете подивитися у 52-й рецензiї до твору "Відкритий лист до ГАКівської спільноти".

Кат
© анонім, 19-02-2008
--------------------------------
Шановна Адміністраціє!
Будь ласка припиніть цю навалу спаму.
Будь-які обміни між дописувачами і адміністрацією вебсайтів - це приватна справа між дописувачем і адмністрацією. Такі "обміни люб"язністями" забирають простір вебсайту на "технічні" питання, що не мають безпосереднього стосунку до заявленої тематики цього сайту.
Дякую,
"Любий Друзь"
© анонім, 19-02-2008
--------------------------------
Кате, "доброзичливцю" ви наш любий. Я вам казав, що ви не вмієте користуватися пошуковими системами й повторю це. Навіщо питання? Шукайте, дефекаторе.

А.С.
© анонім, 20-02-2008
--------------------------------
If you do not wish to receive similar messages please inform us on it by mail ban.site[dog]gmail.com
© анонім, 16-06-2008
--------------------------------
I have just found an interesting forum on this theme
http://love-hina.hostevo.com/love-hina-hentai/love-hina-hentai.html
http://love-hina.hostevo.com/love-sayings/love-sayings.html
http://love-hina.hostevo.com/jennifer-love-hewitt-nude/jennifer-love-hewitt-nude.html
http://love-hina.hostevo.com/love-hina-hentai/love-hina-hentai.html
http://love-hina.hostevo.com/jennifer-love-hewitt-naked/jennifer-love-hewitt-naked.html
http://love-hina.hostevo.com/jennifer-love-hewitt-nude/jennifer-love-hewitt-nude.html
http://love-hina.hostevo.com/love-quizzes/love-quizzes.html
http://love-hina.hostevo.com/jennifer-love-hewitt-naked/jennifer-love-hewitt-naked.html
http://love-hina.hostevo.com/love-quizzes/love-quizzes.html
© анонім, 18-06-2008
--------------------------------
I have just found an interesting forum on this theme
http://alternative-dating.007gb.com/alternative-dating/alternative-dating.html
http://alternative-dating.007gb.com/dating-sim/dating-sim.html
http://alternative-dating.007gb.com/latin-dating/latin-dating.html
http://alternative-dating.007gb.com/bbw-dating/bbw-dating.html
http://alternative-dating.007gb.com/alternative-dating/alternative-dating.html
http://alternative-dating.007gb.com/mature-dating/mature-dating.html
http://alternative-dating.007gb.com/plenty-of-fish-dating/plenty-of-fish-dating.html
http://alternative-dating.007gb.com/mature-dating/mature-dating.html
© анонім, 26-06-2008
--------------------------------
I have just found an interesting forum on this theme
http://introductions.iifree.net/examples-of-introductions/examples-of-introductions.html
http://introductions.iifree.net/category-introductions-by-year/category-introductions-by-year.html
http://introductions.iifree.net/essay-introductions/essay-introductions.html
http://introductions.iifree.net/latin-euro-introductions/latin-euro-introductions.html
http://introductions.iifree.net/latineuro-introductions/latineuro-introductions.html
http://introductions.iifree.net/maksim-introductions/maksim-introductions.html
http://introductions.iifree.net/latineuro-introductions/latineuro-introductions.html
http://introductions.iifree.net/latineuro-introductions/latineuro-introductions.html
© анонім, 27-06-2008
--------------------------------
If you do not wish to receive similar messages please inform us on it by mail ban.site[dog]gmail.com
© анонім (84.16.234.—) , 02-07-2008
--------------------------------
I have just found an interesting forum on this theme
http://chair.my2gig.com/computer-chair-parts/computer-chair-parts.html
http://chair.my2gig.com/wingback-chair/wingback-chair.html
http://chair.my2gig.com/overstuffed-chair/overstuffed-chair.html
http://chair.my2gig.com/chair-cover/chair-cover.html
http://chair.my2gig.com/chair-and-a-half/chair-and-a-half.html
http://chair.my2gig.com/sofa-chair/sofa-chair.html
http://chair.my2gig.com/moon-chair/moon-chair.html
http://chair.my2gig.com/chair-and-a-half/chair-and-a-half.html
© анонім (203.158.221.—) , 06-07-2008
--------------------------------

[ Без назви ]
(Рецензія на твір: П’ятнадцятилітні капітани (наслідування Н. Дев’ятко)., автор: Антон Санченко Статус: *Експерт*)
© Олесь Барліг (92.113.71.—) , 22-07-2008

Якщо чесно, то ця публіцистика викликала в мене своєю надмірною патетичністю щось подібне до приступу нудоти:) Схожу публікацію я писав в якості передмови для збірки (своєрідного творчого звіту за рік існування) моєї літературної студії. Проте це було певною мірою виправдане: керівництво університету, це люди з доволі примітивними поглядами на мистецтво. Їм треба все до рота покласти і розжувати, й бажано щоб від усього тхнуло стилістичним тліном та красномовними кліше.
Стосовно самої публікації:
1. «Однією з функцією таких збіговиськ завжди була можливість молодого автора порівняти свої «шедеври» з творчістю інших і відповісти для себе на питання, яке мучить кожну творчу людину: «Чи варто мені цим займатися?» Чи виходить у мене щось? Чи краще, ніж у інших, чи гірше?»
Згадується мені один літпортал на який мене затягнули рік тому друзі. Спочатку він ще був так-сяк «нормальним», але вже за кілька місяців перетворився на заповідник неляканих гонорових графоманів (дозвольте вже мені як «Агресивному Писаці» (яка честь, всі слова з великої літери) вживати цей термін), які складалися з аморфних прибацаних мальчиков і дєвачков років шістнадцяти та пенсіонерів, яким чомусь сеча в голову стукнула років у шістдесят почати писати вірші. Я не упереджений стосовно віку, в мене є похилі друзі, але я вважаю особливою формою старечого маразму, коли людина без хоча б якогось художнього рівня і досвіду одразу ж позиціонує себе як генія, який вартий негайного видання книжки.
Це я все до того, що не всі літературні «збіговиська» є сенс регулярно відвідувати щоб порівнювати себе з кимсь, щоб відчути свій рівень. Достатньо зайти лише раз.
2. «Але ще римляни помітили, що «похвала годує мистецтво». Похвала розніжує автора, робить його занадто самовпевненим, знижує можливість застосування ним адекватної самокритики. Яскравий приклад цього – книжка написана у співавторстві Андруховичем, Дерешем та Жаданом. Це книжка заради книжки, а не заради ДУМКИ, СЛОВА та ЧИТАЧА “Трициліндровий двигун любові”. Автори, яких схвальна критика розніжила упевненістю в своїй геніальності, причому настільки, що вже з’явилася упевненість – все що ми напишемо апріорі буде талановитим і цікавим. От і маємо в наслідку те що маємо...
Найбільш оптимальна, як на мене, на літсайтах форма «батога та пряника» щоб портал не перетворювався на місце де «кукушка хвалит петуха за то, что хвалит он кукушку».
З повагою,
Олесь Барліг

--------------------------------
Олесю, а я ось візьму і з усім погоджуся, не вдаючись до пояснень, але зробіть милість, розберіть так само зважено, як ви розібрали "Червоний та синій", наступний абзац.

Що робити із тією безліччю відомостей, яку ми невтомно синтезуємо із власної екзистенції. Яка залишається позаду сенсорної системи усіх, хто міг би при відповідних обставинах її використати(?).

Ну там весь текст в такому ключі написаний, але НМД досить і цього абзацу :)
Як ви думаєте, які саме рефлекси він у Вашого читача викликає? :)
З повагою,
А.С.
© Антон Санченко Статус: *Експерт*, 22-07-2008
--------------------------------
облиште пане, це було написано ще п*ять років тому, коли дитинка Олесь Барліг вчився на першому курсі універу і знаходився у захопленні від філологічної термінології. це наївні спроби початківця, посилатися на них, це все одно, що посилатися на світлини дитини у дитсадку проводячі паралелі з фото у паспорті:)
© Олесь Барліг, 22-07-2008
--------------------------------
між іншим, бачите - відгук на твір "Червоний та синій", хоча вона як і вже, мабуть, з десяток інших рецензій досі не відображаються у розділі "мої рецензії".
© Олесь Барліг, 22-07-2008
--------------------------------
Олесю, вибачаюся, що втручаюся у діалог. Хочу дати пораду. Щоб ваші твори відображалися у розділі "мої рецензії", треба :
1. Авторизуватися;
2. Не заповнювати графу «Ваше ім’я», бо там написано: « Якщо ви хочете написати рецензію під псевдонімом, заповніть наступне поле», тобто, ваше ім’я висвітиться автоматично, і тільки в разі вашого бажання писати під псевдонімом — ви заповнюєте цю графу псевдонімом.
Спробуйте:)
Щиро, М.М.
© Маріанна Малина, 22-07-2008
--------------------------------
дякую за пораду:)
© Олесь Барліг, 22-07-2008
--------------------------------
Дуже цікавий у вас підхід, Олесю. Якщо автор літня людина, то йому, перепрошую навіть за вашу ж цитату, "сеча в голову стукнула", що він почав писати. А якщо наукоподібну дурню написала молода людина, то "облиште, пане", це школярські спроби.
Я, здається, про спроби початківців Вам і писав на ЖЖ. Про те, що більшість текстів тут саме такі, і на це треба зважати. При чому від віку це не залежить.
То можна обзивати Ваш старий текст "жахливою графоманією", чи все ж таки то була "проба пера"? :)
З повагою,
А.С.
© Антон Санченко Статус: *Експерт*, 22-07-2008
--------------------------------
це і не графоманія і не проба пера - а звичайні виїбоси (сподіваюсь у вас тут можна материтися?) хлопчика якій ще слабко уявляє, що таке література. коли писалися ці тексти, то на всі адекватні зауваження я схвально кивав головою і працював над собою далі, і не бився у епілептичному нападі з вигуками на кшталт "Та як ви смієте? мої твори геніальні!!!".
тепер зрозуміле це зауваження стосовно "по ваших прозових текстах не помітно, щоб хтось Вас цілував у тім'ячко". якщо судити по творах про існування яких я вже і забув і не ознайомитися з сьогоденним доробком автора, то авжеж так судити можна.
не розчаровуйте мене, ви ж тут, начебто, притендує на авторритетність думки.
З повагою,
О.Б.
© Олесь Барліг, 22-07-2008
--------------------------------
продовжуючи дискусію у ЖЖ:
Автор, як творча особистість не може рости у тепличних умовах, інакше його сприйняття дійсності і власної творчості деформується, зазнає викривлення, що не йде на користь його художньому (сюжетному, стилістичному, композиційному тощо) зростанню. Адже не слід забувати, що якщо автор розміщує свій твір на сайті, то він виносить його на широкий загал, можна сказати “публікує”. Відтепер критиками стають не його батьки і діти, брати і сестри, чоловік чи дружина, друзі і колеги. Таким чином він свідомо пропонує свій літературний доробок сфері громадського дискурсу. І якщо до цього друзі, що можливо в житті нічого окрім “Кобзаря” не читали говорили: “Гарний віршик”, то тепер відгуки набувають зовсім інших форм. Я втомився ще за запорізькими літоб’єднаннями грати в облудну гру: цукрово посміхатися на якийсь літературний непотріб “натягуючи за вуха” улесливі компліменти. Мовляв, можна ж кого поранити... Нехай раняться! Нехай перестають писати свої бездарні вірші з якими потім оббивають пороги газет та альманахів (після отаких “толерантних” відповідей). Мені набагато більш шкода редакторів, які мусять потім у цьому лайні борсатися (й саме через таких авторів, міські газети формату “для всієї родини” потім відмовляються друкувати на своїх шпальтах навіть пристойних авторів – бо просто втомилися вже спілкуватися з будь-якими з тих, що пишуть поезію або прозу).
Повторюся – якщо Бог того хоче, то й після жорсткої (а не “жорстокої”) критики вони продовжуватимуть писати і може, навіть, з тієї писанини вийде щось путнє.
Вже зараз “Гоголівська академія” претендує на те, щоб стати заповідником (або теплицею) для таких персонажів. Зокрема я мав розвагу поспілкуватися з однією пані від якої за милю тхнуло (не знаю свідомо, чи ні) лінокостенівщиною. Кажу їй, що її вірш безособовий. В нього немає автора, з таким ж успіхом його могли написати ще кілька тисяч інших людей (і я упевнений, що пише – підстави для цього мені дають жіночки, що строчать подібну лірику кілограмами у моєму місті). У відповідь мене звинуватили у тому, що моя критика не конкретизує помилки автора. Та які тут, в дупу, помилки, якщо вірш сміливо можна підписати іншим ім’ям і ніхто не здогадається, що його написала саме ця людина!
В зв’язку з цим пригадуються дві ситуації.
Коли після того, як я заслухав вірші одного хлопця, то спитав у нього:
- Вам, мабуть, шалено подобається Єсенін?
- Так, а що?
- Просто в кожному вашому рядку він, а не ви.
Через два тижня цей хлопець прочитав кілька вже геть інших поезій, одна з яких була присвячена самому собі.
Друга історія пов’язана з поетом, якому в юнацтві більш досвідчений поет сказав: “Спали все, що ти написав, бо це не поезія, і пише по-новому”. Той спалив й всю ніч після цього проридав, а потім почав вже краще осмислювати те, що виходить з-під його пера. Тепер це вже сивочола поважна людина, яка має за плечима кілька власних книжок й очолює одне з найвідоміших в місті літоб’єднань.
© Олесь Барліг, 23-07-2008
--------------------------------
Так, дещо заплутана дискусія виходить. Може ви статтю напишете, щоб якось усе це упорядкувати? :)
По пунктах.
1. В будівлі зовсім необов'язково підтримувати температуру навколишнього середовища, щоб автор, бачте, загартовувався й міг спати голим на снігу. Коло спілкування більшості не обмежується ГАКом, є ще часто згадувана Вами літстудія і безліч подібних до неї місць в мережі та в реалі, де на того бідного автора виллють цябро води або чогось ще пахучішого, варто йому буде лише сказати: "Здрасьтє, всім чмоки в цьому чаті". Знаю безліч таких сайтів і тусовок, але чомусь надаю перевагу ГАКові.
2. Тобто тепличних умов не буде в будь-якому разі. Редакторів газет Ви вже незлим тихим словом згадали. Тішить, що Ви так про їх спокій піклуєтеся. Але це входить в їхні професійні обов'язки,
3. бо газетна площа обмежена кількістю шпальт і за них хтось там конкурує й чубиться. Корисна площа сайту необмежена, навіть невдалий твір нікому не заважає і не створює фатальних незручностей і рано чи пізно йде в прокрутку. І, дозвольте непогодитися, віршів газети не друкують зовсім з іншої причини.
4. Теза про те, що на ГАКові тільки хвалять - хибна. Просто критикувати треба чемно і конкретно, принаймні не грубіше, ніж ми з Вами зараз розмовляємо. Без зайвої експресії. Можу пригадати ще декілька випадків винахідливої критики, як от пародії чи згуртоване голосування публіки з метою забити топ творами одного геніального автора, тощо.
5. Для мене прізвище Ліни Костенко ніколи не буде лайкою й ніколи не нестиме жодних сумнівних коннотацій. На смак і колір усі фломайстри різні. Не варто вважати себе істиною в останній інстанції в жодному разі.
6. Визнаю безпідставність своїх прискіпувань до, як виявилося, старих Ваших текстів. Робив це лише задля того, щоб унаочнити неправильність Вашої тези про будь-кого "поцілованого Богом у тім'ячко". Виявляється, цього не досить, період учнівства мусить бути в кожного. Власне, я знаю лише одного автора без такого учнівства, першим же віршем якого було не менше, ніж "Реве та стогне Дніпр широкий". Втім, на це прізвище у Вас теж може бути припасена якась зневага, тож не провокуватиму Вас.
7. Якщо напишете щось не позаторішне прозою, велкам.
З повагою,
А.С.
© анонім (77.123.209.—) , 23-07-2008
--------------------------------
1. я не розписувався за всіх авторів цього сайту. я казав лише про тих "заповідних індивідів" яким без жодних реверансів ломають роги та рожеві акуляри на інших порталах, і вони вирішили залишатися виключно тут.
2. Публікувати прозу і поезію, це не прямий обов*язок редакторів, чиї видання не є фаховими з цієї теми. найприкріше, що в зв*язку з вище згаданими персонажами ці газети відмовляються, навіть, розміщувати публікації на теми літератури (якщо, звісно, це не інтерв*ю з Євтушенко, рецензія на книжку про Гаррі Поттера, або мемуари Памели Андерсон).
3. погані твори дійсно не створюють незручностей, я про це і не казав. стосовно ж газет... я працюю в журналістиці вже кілька років і маю приятелів серед головних редакторів, мабутть, мені краще знати?
4. ні тут не тільки хвалять, все ж таки часом бувають коректні до абсурду.
5. я не маю нічого проти Ліни Костенко, мова йшла про інше. Ніхто ж не заперечувати факт кальки (й часто доволі низькопробної) яка в російській літературі набула назви "єсенінщина", "бродськівщина"... те ж саме стосується і Ліни Костенко.
6. ну до чого тут невага? що за маяня? а нові твори вже викладаються на цьому сайті. можете звернути на них увагу.
7. так, над статтею я вже думав.
З повагою,
Олесь Барліг
© Олесь Барліг, 24-07-2008
--------------------------------

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.032665967941284 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати