Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2685
Творів:	51000
Рецензій:	95739

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Хочете витрачувати свої гроші на такі "рецензії"? Або отримувати такі "відгуки" на свої рецензії? (продовження)

(Рецензія на твір: Звернення про нові сервіси на ГАКу, автор: Наталка Ліщинська)

Нижче наведено декілька зразків "рецензій" на твори "молодих" авторів та декілька зразків "відгуків" від "старожилів" ГАКу - вірогідних рецензентів (в авторській орфографії).

про збурювачів спокою
© Антон Санченко, 16-04-2007

Наталко, якщо Ви вже взяли моду відповідати не в тій гілці, де вам задали питання, а в іншій, вибачайте і мені.

По-перше, хто Вам сказав, що я вважаю Вас "такою поганою"? Я вважаю Вас особою холеричного темпераменту. Це не погано, і не гарно. Але флегматикам Вас важко розуміти, тільки і всього.

По-друге, Ви не зрозуміли головного. Ви написали ПОГАНУ рецензію. Ви можете скільки завгодно занурюватися у якісь глибокі сутності, Фройда, Юнга тощо, але ви не змогли елементарно розрахувати необхідний обсяг рецензії, ще й пишете "дарма не читали далі, ось Кока..." Дайте Коці медаль дерев'неньку.

До цього я намагався Вам натякнути, що ви написали погане соціологічне дослідження, пародіюючи якісь елементи наукової дискусії, Ви сприйняли це за особистий наїзд і не зробили ніяких висновків, ще й образилися "Я ж того Санченка не зачіпала, за що?"

Та ні за що. Тексти погані. Для мене цього досить, нічого особистого.

Ви справді не можете уявити собі людей, які ладні заохочувати будь-які спроби молоді писати? Це обов'зково "лизоблюдство і лицемірство"? Шкода, якщо Ви справді так думаєте.

Прохання до редакції знайти у Вас кнопку і вимкнути, сприймайте з гумором. Якщо Ви таки не генератор текстів, то кнопки у Вас, мабуть, нема, і Редакція безсила :)

Можливо ГАКові і потрібен такий "збурювач спокою", як Ви. Але намагайтеся бути менш категоричною, будь ласка. Особливо щодо молодих авторів.

З повагою до всіх, хто завітав на ГАК :)
Антон Санченко

три копійки до пані Наталі
© Myroslava, 16-04-2007

Моя неупереджена думка:
1. Рецензія у вас, пані Наталю, вийшла не провокаційна, а відверто злобна і драматично серйозна. А форма її демонстрації принизлива для автора рецензованого твору. Рецензент, знайомий з поняттями критичної етики, такого собі не дозволяє. Позиція може бути нейтральна, іронічна, невіть негативна до твору - але не цинічна і не зверхня. Що і помітила більшість гаківців. Є таке поняття, як культура викладу, пов"язана із внутрішньою культурую рецензента. Дійсно, твір слабкий, але це твір початківця, і підходити до нього слід із відповідної позиції, розуміючи, хто і для чого це пише, і у даному випадку виправляти помилки бажано було би нейтральним тоном. Щоб рецензія могла у чомусь допомогти автору. У цьому випадку він власне і потребував допомоги. Я під конструктивною негативною критикою саме це мала на увазі.

2. НЕ МУЧТЕ ФРОЙДА!!! Він і так у труні крутисься зі швидкістю блендера:) Подібним чином його приплітати - це дуже поганий смак. Я маю честь трохи розумітися на психоаналізі, і ставлюсь до цього дискурсу з повагою. І людину, яка ось так вульгарно з цим поводиться, можу чмирити годинами. Але не буду. Уявіть - я копіюю кожне речення із словом "Фройд (Фрейд)" - і починаю...

3. Про болото - каюсь, каюсь, каюсь - я саме це написала в якісь редакторські колонці. Беру свої слова назад. Ефект вийшов неочікуваний.

4. Да, була у мене не так давно думка зробити гаківського бота:)))))) Каюсь:)))))) Але він би був добрим іроніком:)))))

5. Пані Наталю, рецензуйте не Гаку й далі - але намагайтесь при цьому не ображати авторів і ставитись до себе теж критично.

Не треба знущатися. .....
© sveta, 16-04-2007

"Як Ви могли бачити, шановні пані і панове, я знущалася тільки ..."

Не треба знущатися.
Це боляче...
Треба шанувати і при бажанні та можливосі допомогти, хоч би доброю, корисною порадою...
Але не в такому вигляді(жорстокому).

Може інколи автору й треба почути щось таке, але ж не при всіх. А Ви зробили ціле шоу.
Мабуть, воно варте уваги, бо таки працювали.
Але чогось забули, що загрались з почуттям людини(живої).
Заради власного "польоту".

Вибачте,
але не треба було цього робити...

З повагою,
Світлана

П.С.: У кожного є помилки...

Люди ! Схаменіться !!
© Кока Черкаський. , 17-04-2007

Бо лихо вам буде !

У мене тут така цікава позиція - мене пані Наталка Дев"ятко похвалила. Дякую.
Інші гаківці не облаяли. Теж дякую.
Тому , можливо, мені доведеться виконати роль арбітра.

Дійсно, твір про отого раба просто ніякий. Читаючи його, відразу видно, що автор,
як віртуальний персонаж,або насправді неповнолітній, або майстерно вдає із себе такого.

Спокійно читати його "Історію раба" просто неможливо :)
ТОму я розумію Наталку Дев"ятко - з її точки зору вона вчинила правильно.
Писати рецензії на гаківські твори - це не лише право, навпаки, це обов"язок кожного гаківця.
Не менше двох рецензій на місяць ( чи на квартал ? ) мусить написати кожен гаківець.
Звісно, у рецензії вона надто часто переходила ту межу, котра відділяє рецензію на твір від рецензії на автора.
Я неоднократно перед цим писав на ГАК, що , пишучи рецензію, не слід торкатися особистості автора, а тим більше
робити безпосередні спроби образити його ( автора). Та , схоже, автор не образився... а якщо і образився, то
Наталка Дев"ятко не ховається за якимись неіснуючими псевдонімами і завжди зможе перепросити автора за
мимовільну образу.

Є і інший бік цієї справи. Уявіть собі на хвилинку, що твір "Історія раба" написав... я.
Так-так, саме я :) , ваш Кока Черкаський.
Тільки я взяв собі інше псевдо. А стільки помилок я зробив навмисне, щоб закосити під пацана і побачити,
як ви всі відреагуєте. Отже, немає ніякого "Віталія Ігнатюка", а є лише Кока Черкаський,
котрий хильнув зайвого на Паску і приколовся із цілого ГАКу. Кльово, чи не так ?

Я навмисне написав оцю всю галіматью, а ви її всі захавали. Попались на гачок ! :) І тільки одна пані Наталка Дев"ятко
зрозуміла, що тут щось не так , і написала жорстку рецензію. Молодець, вона виграла приз. Ми з
Мирославою Сапко ( був же оголошений тиждень конструктивної критики ? чи не так ? ) перед тим домовилися, що той ( та) , хто розкусить цей жарт і напише розгромну
рецензію на "Історію раба", отримує приз - ящик пива "Оболонь" і поїздку на Сейшельські острови
за рахунок Братів Капранових. Отакоє-от.

Повірили ?

А тепер ще одна новина. Все, що я написав у попередніх абзацах - це вигадка. Насправді, "Історію раба" я не писав, а писав її
реальний чоловік Віталій Ігнатюк. Я так гадаю. А може і ні . Може, це написав КамЮ або Олесь Бережний - я не впевнений.
Розумієте, у чому прикол ?? Вкладення у вкладенні. Ми на цьому форумі усі віртуальні. Нас насправді немає. Кока Черкаський не
зареєстрований у жодній податковій інспекції і йому не присвоєно ідентифікаційного коду.

Тому я не впевнений, що цей твір, "історія раба", це не є злий жарт когось із нас. Або, скажімо, тих же братів Капранових,
котрі, за чутками, великі приколісти. Взяли, написали таку галіматью, вивісили на сайті - хавайте, шановні гаківці.

І всі хавають, пишуть схвальні рецензії, чудуються, що ж то за новий геніальний автор з"явився на ГАКу.
І тут з"являється пані Наталка Дев"ятко і заявляє без обіняков : а король голий !!!

Звичайно, Наталка передала куті меду. Аби вона мене так опустила персонально, я би її, бігме, обматюкав останніми словами. :)
Але ж, мушу похвалитися, я завжди прагну не давати підстав. Давати щонайменше підстав для таких наталок.
Я не перевіряю власні тексти ВОРДОМ, слава Богу, сам можу підказувати ВОРДОВІ, як правильно :)
Але початківці обов"язково повинні користуватися якоюсь орфографічною програмою перед тим, як постити твори на Гак. Я би це навіть записав у Правила.
Дже непгиємдо чикати твари с гарамтаичниси помлклами і с очепятками.

Повторюю : дуже неприємно читати твори з граматичними помилками і з опечатками .
Преамбула пані Наталки вірна : автор знає, на що йде, знає, що його твори будуть критикуватися, а якщо цього і не знає, то це його власні проблеми і його власна біда :
треба читати Правила ГАКу перед тим, як постити сюди твори.

Крім того, каюся, можливо пані Наталку спонукало написати саме таку рецензію на "Історію раба" прочитання моїх рецензій, скажімо на "мисливця Сергія" Скрипника.
Слід зазначити, що я у рецензіях завжди прагнув не торкатися особистості автора, а рецензував лише твір. І здається, що пану Скрипнику це пішло на користь - він став писати дедалі кращі твори.
А якби я не написав нищівної критики на "мисливця" ?? ми б, можливо, не мали змоги прочитати ні про "Фотоапарат", ні про "цвіт папороті"....

Шановні автори ! давайте більш толерантно ставитися один до одного ! Ви хочете , щоб Наталка ставилася толератно до молодого неповнолітнього автора, але ж як ви самі ставитеся до
пані Наталки ?? А звідки ви знаєте, скільки їй років ? Може, вона тільки-но перейшла до 11го класу ?? Ні, звичайно, по стилю її письма видно, що це зріла людина, але ж...
Може це якийсь восьмикласник прикалується ? Знаєте, сьогоднішні діти - вони такі талановиті ! А якщо ще є в наявності крапля артистизму !...

І ще . Поки ви тут одне одному перемиваєте кісточки ( між іншим, всі тут щирі українці, як я розумію :) ), поки ми тут гриземося один з одним через якісь дрібниці, наші села, міста,
заводи, фабрики і т.п. захоплюють , прихватизують і т.п. різного гатунку зайди та інородці.
Тому закликаю вас з розумом витрачати власний час, не марнувати його на пусті балачки і з"ясування , хто тут більший католик. А енергію свою спрямувати ,в першу чергу , на написання таких творів,
за котрими би вишикувалися у чергу всі російські і не лише видавці.

З повагою , Кока Черкаський.

Лібрето до шоу
© Камаєв Юрій, 17-04-2007

Шоу відбулося. Вийшло вельми феєрично та ще й з елементами батальних сцен і задіянням бронетехніки (бронепоїздів, бронепотягів, панцЕрників і панцИрників).
Дія перша - Заклання.
Дуууже Злий Критик приносить у жертву літературним божкам жертовний текст заразом із юним автором. Дуже Злий Критик закликає во ім’я літературних божків усіх небайдужих приєднуватися до священного ритуалу.
Дехто вважав, що ця дія надто жорстока і кривава, інші - що дещо затягнута. Та напевно усі подумали, що шоу закінчилося. Однак це була лише прелюдія. Саме шоу лише розпочиналося.
Дія друга - Возмєдіє
Сповнена гуманізму, людяності і співчуття гаківська громада намагається врятувати юного автора з-під гострого ритуального ножа Дуууже Злого Критика. Попереду емоційна М.Р. та толерантний і політкоректний Олексій Тимошенко. Трохи згодом приєднується на бронепоїзді, розмахуючи шаблею Антон Санченко. Мабуть якийсь зловмисник викрав у нього його улюблений набір стандартних смайликів і замість них лишив один смайлик із Гоголівського форуму (отой, що :killed: - череп, проштрикнутий ножем). Во славу ідей гуманізма і політкоректності він пропонує принести в жертву самого Дуууже Злого Критика і зварити з нього мило. Однак, пильно придивившись, Антон виявив, що Дуууже Злий Критик то насправді Дуууже Злий Робот. А яке ж мило може бути з робота? Із совіцького фільма "Пригоди Електроніка" будь-хто знає, що у робота має бути кнопка. Цю думку підтримав і сам Гуру. Як більшість просвітлених, Гуру вважає, що люди не здатні на таку жорстокість і це до снаги лише механістичним потворам. Просвітлений апелює до Женевської конвенції про права критикованих авторів.
А тим часом Дуууже Злого критика підтримав Кока Черкаський. (Він часом теж буває дуже злим і часом полюбляє познущатися з юних авторів). Він допомогає у ритуальному розчленуванні жертовного тексту.
Кам.Ю теж апелює до Женевської конвенції і з огляду на це пропонує Дуууже Злому Критику обмежитися лише дюжиною ножів.
Оксана Яблонська резонно зауважує, що привселюдне принесення в жертву восславить навіки юного автора і його текст. (пані Оксана, здається, першою усвідомлює, що насправді є учасницею шоу).
Із жертовного вівтаря чутися веселий сміх юного автора. Це робить атмосферу ще більш гнітючою і закрадаються думка про те, чи не під дією якихось магічних відварів жертва.
Дія третя - Імперія завдає удару у відповідь.
Дуууже Злий Критик виявляється вельми вправним і пускає під укіс бронепоїзд (який на повірку виявляється панцИрником), викликає дух Фройда і оголошує Женевську конвенцію недійсною, а жертву літературним божкам конче необхідною і важливішою за політкоректність. Юний автор далі сміється.
Дія четверта - Переосмислення
Антон Санченко впавши з панцИрника, врешті помітив, що то був насправді панцЕрник і несподівано знайшов свій улюблений набір стандартних смайликів.
Юний автор із дюжиною ножів у спині раптово перестав сміятися і побіг переписувати свій текст.
Усі несподівано почали усвідомлювати, що стали учасниками шоу.

А шоу вдалося, як за кількістю учасників, так і за складом. Майже усі мої улюблені автори. Овація режисеру і виконавиці головної ролі Дуууже Злого Критика- Наталці Дев’ятко. Дуже сильна і дієва провокація. У цій емоційні полеміці зачепилося багато серйозних проблем. Перша і основна - чи не стаємо ми корпорацією?

осмислення
© Олексій Тимошенко, 17-04-2007

нарешті, я зрозумів! Це про нас писав Айзек Азимов в творах присвячених "Фонду". Так що чекайте - скоро із залізного ящика вискочить віртуальний образ засновника Фонду ( не памятаю імені цього психоісторика) чи то Академії і скаже: " Шановні академіки, це була перша криза нашого Фонду, ви повинні її подолати і через тисячу років створиться Літературна Імперія".
О.Т.

Повний нереспект
© Юлія Петрусенко - Левківська, 17-04-2007

Не була на ГАЦі сто років, вийшла тількі сьогодні вранці, а тут у нас такі баталії. Спочатку думала промовчати, і без мене багато написано, АЛЕ!
Пані Наталко, як Вам сподобався відгук Мирослави, Вам сподобалося, що попри критику до Вас поставилися з порозумінням, а чому ж Ви так не ставитесь до інших, чи забули стару біблейну істину?
Ми тут всі не без гріха - я, наприклад, теж роблю помилки та вживаю русизми, на які мені вказують. Вказують КОРЕКТНО!!!!, а не так, що не просто пропадає бажання виправлятись, а взагалі хочеться написати щось примитивно-помилкове, як Ваші рецензії. Може то Вас в дитинстві заскували, може ви вся закомплексована, і таким чином загоюєте дитячо-підліткові рани?
Ви от постійно згадуєте, що Академія - то навчання. Я погоджуюся, а Ви мені в такому разі нагадуєте істеричну викладачку під час клімаксу та проблем на особистому фронті. Такі теж до всіх прискіпуються і по ділу, але відвертає потому і від предмету і від самої викладачки в першу чергу. Наше суспільство ніби демократизується, а Ви як ото з середньовіччя виповзли!
І якщо такі люди входять до спілки письменників, то нашій літературі каюк!
Отака моя думка!

Брек, панове. Давайте будемо доброзичливішими
© М.Гоголь, 17-04-2007

Наталка - дівчинка молода, юнацький максималізм пре з кожного слова. Але ж ми з вами люди досвідчені і розуміємо, що накидаючись на Наталку практично повторюємо її дії. Тільки вона громить бідолашного Ігнатюка, а ми - її. Давайте усі разом вказувати на помилки, але уникати переходу на особистості. Тільки так рецензії та відгуки можуть бути корисними.

Один раз дозволю собі справжній перехід на особистості
© М. Р. , 17-04-2007

Знаєте, мені раптом відкрилася одна річ. Проста, як дерев’яний табурет.
Бо я довго думала, нащо Наталка все це робить? Шоу? Ні, це не просто шоу. Помста? А мета?
Насправді, все дуже просто.
Людина хоче, щоб її похвалили, щоб її дуже-дуже сильно похвалили. І за це вона здатна кому завгодно глотку перегризти.
Саме тому вона так наполегливо привертає до себе увагу.
Саме тому вона шпиняє Бережного його "гуру", хоча коли я висловила пропозицію про надання рецензентам статусів, Наталка її схвалила (певно, сподівалося, що і їй якийсь перепаде).
Саме тому вона не задовольняється моїм визнанням, що я - поганий критик.
Їй потрібне інше визнання. Що вона - чудовій критик. Їй треба сказати, що вона молодець.
Ну то я скажу. Я завжди намагаюся дати людині те, чого вона хоче. Раніше я просто думала, що Наталка прагне змістовної полеміки, діалогу. Тільки це не так.
Наостанок я зроблю те, чого ви від усіх добиваєтеся.
Наталко - ви молодець.
Ви пишете рецензії так, як ніхто не пише. Ви пишете глибоко філософські твори. Ви активна і наполеглива. Ви жорстка і безкомпромісна. Ви справедлива. У вас маса прекрасних ідей.
Ви кмітлива і дотепна. У вас оригінальний світогляд.
Ви вдихнули життя у напівмертвий ГАК. Ви стали символом, ви стали легендою.
Ви дуже гарна (я дивилася). У вас приємне обличчя і симпатична нога (другої не бачила). Ви мрія будь-якого чоловіка.
Красуня-письменниця - це ж те, що треба.
Якщо вас лають - це тільки ознака тогою, що ви яскрава зірка на тлі нашої загальної сірості. Ви стоїте серед розлюченого натовпу горда і сповнена усвідомленням своєї правоти.
Ви смілива. Ви дуже витривала. Ви надзвичайна людина.
У вас сталевий характер, але палке, гаряче серце, яке болить за всю Україну, всі несправедливості світу.
Я щиро зичу вам щастя.
Ви молодець.

Можливо, у вас виникнуть сумніви: це жарт, знущання чи серйозні похвали. Але біда з інтернетом у тому, що тут ви ніколи не дізнаєтеся, що сказано щиро, а що - ні.
Але ж ніхто не заважає вам повірити.

Я заздрю вам, Наталко. Дійсно. Гадаю, не я одна.
Ви заслуговуєте на любов. На пошану і захоплення.
Наталко, ви молодець.

Ні. Ви –
М_О_Л_О_Д_Е_Ц_Ь!!!

Ніхто не хоче бути Гордоном.
© Олександр Халва, 17-04-2007

Наталя, в котре відчувається, що Ви хочете боротися з самою Каліюгою. Можливо Ви навіть як Мюнхаузен Марка Захарова вже розпланували по яким дням і як Ви будете з Каліюгою боротися і назначили день її капітуляції. Ваше право. Все таки в країні розгул гласності і плюралізму.
Але ж Ви все одно будете намагатися нас перевиховати. Тому вирішив провести з Вами лікнеп на тему "Письменник як "річ-в-собі"". Бо бачу ваші колеги по спілці цим питанням абсолютно не переймаються.
Отже, даю бібліографію: "Смарагдовий жмуток казусів від... " Львів "Піраміда",2004 (гадаю Вас як мінімум має зацікавити казус від Оксани Забужко); "Со стьіда провалится (невьідуманьіе писательские истории" Москва"АСТ" 2007 (це такий покет-бук жовтогарячого кольру). А ще раджу почитати такі твори Сергія Довлатова як "Ремесло", "Соло на Ундервуде", "Чемодан". В них немає моралі, але вони про письменників. (Сергій Довлатов якось пригадував, як до нього підійшла не дуже близька знайома і щоб якось зав’язати розмову запитала його: "Ви - письменник? " В цей момент Довлотова охопили суперечливі почуття, бо на всіх п’янках він та його друзі говорили, що вони генії і таланти, та жоден не набрався нахабності заявити, що він письменник чи художник. А як Вам таке: "Россия - единственная в мире страна, где литератору платят за объем написанного. Не за количество проданных экземпляров. И тем более - не за качество. А за объем. В этом тайная, бессознательная причина нашого катастрофического российского многословья. Допустим, автор хочет вычеркнуть какую-нибудь фразу. А внутренний голос ему подсказывает: "Ненормальный! Это же пять рублей! Кило говядины на рынке..." ")
А можете нічого з вищевказаного не читати, але прочитайте "Да здравствуєт фікус" Дж. Оруела. Ніхто не хоче бути Гордоном Комстоком.
Нелауреат нешевченківської непремії

Фентезі - мертве? Шоу - живе !
© Оксана Яблонська, 17-04-2007

Якісь дивні відчуття охоплюють після перегляду такої кількості коментарів до Вашої, Наталко, рецензії.
Вам вдалося розколоти ГАК на 4 частини - 1) ті, що абсолютно не згодні з Вами, 2) ті, що підтримують Вас, 3) Ті, що не визначилися у ставленні до Вас і 4) Той / ті, що безперестанно гикають на рецензії :)

У мене сьогодні склалося враження (я можу помилятися), що це усе було задумано із самого початку - невивершений текст, страшенно довгий, цікавий на початку (дочитала нині) молодого (?) автора, з одного боку, і нищівна критика, з іншого боку. Який сенс? Розворушити ГАК? Достукатися до автора?
Чи дивує мене поведінка автора? Звісно, дивує... І це наводить на роздуми. Коли мені роблять закиди стосовно моїх творів, я адекватно реагую - стараюся виправити, чи наполягаю на своїй правоті, пояснюю, коли комусь не зрозуміло, ображаюся, принаймні, не регочу... Після такої реакції автора... я, просто, проходитиму мимо його творів... От і все...
Чи дивує мене поведінка критика? Так. Критик висловив принциповість, наполегливість, зверхність, цинізм... Це все можна пояснити його бажанням покращити твір / автора / сайт, але чи правильно вибрані методи?
Там хтось про собак писав - відношу того аноніма до тієї частини ГАКівців, які безпричинно вдаються до лайки і образ...

Вулкан затих... Шумовиння сплило... Плаватиме воно тут ще довго... Чому? Закони фізики...

Пєрвий пашол?..
© , 17-04-2007

http://www.gak.com.ua/review/6899

До всіх!
© Наталка Дев’ятко, 17-04-2007

Звертаюся до всіх присутніх.

Автор твору "Історія раба" не має до рецензента претензій і вважає конфлікт вичерпаним.

Причини появи рецензії (і її форма зокрема) зрозуміли майже всі. Висновки можна побачити тут:

Кока Черкаський "Люди ! Схаменіться !!" http://gak.com.ua/review/6925
Камаєв Юрій "Лібрето до шоу" http://gak.com.ua/review/6926

Це справедливі погляди на проблему.

Майже все інше, що з’явилося після цих відгуків - порожня балаканина.

Тому не витрачайте час на сварку, займіться чимось корисним. А краще вимкніть комп’ютер і вийдіть на вулицю - весна чудова.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.71691107749939 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати

• Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …→

• Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …→

• День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …→

• Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …→