Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Читаю тут майже все, і - плачу...

(Рецензія на твір: Їхали татари, кицьку загубили, автор: Був і немає)

Таке враження, що трапив у гурток дитячого садку для неповноцінних геніїв.
Ні, виключення є, але то - лише виключення. Нажаль, дуже рідкісні.
Коли тут - "Гоголівська Академія", то бідний Гоголь. Вкрай.
Дуже подобаються вихиляси деяких на кшталт статусу "експерт", "маестро" тощо. Хто, коли і на яких умовах видавав тим "священим коровам (бикам)" ці статуси, є нецікавою загадкою. Цікавим є те, що вони не розвивають, згідно "синдрома Брежнєва", свої збочення до слави: треба йти далі, запровадивши Ордени та нагороджуючи ними найбільш "священих", а вже Медалями - найбільш графоманних.
Не хочу образити нікого. Хочу лише звернути увагу всіх: а чи туди йде ГАК? Чи, може, треба вже змінити короткі штанці самозадоволених дітлахів, які навчилися лише "робити козу" на щось більш осмислене і у вбранні, і в творчості?
Бо, так і до бульбашок з носа зі слиною з рота можна докотитися...
P.S. Коли ж читаю псевдОніми типу "Сталева Кицька" чи "Агнеса Поросюк", хочеться зрозуміти: чи я дурний, чи в мене блохи? Чи ж, може, це дійсно гумор, від якого САМ Педросян корчиться, сміючись? Чи ж, що більш вірогідно, "які вчителі, такі й учні"?

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027364015579224 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати