Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ніколи не розмовляйте з незнайомцями!

(Рецензія на твір: , автор: )

казав Михайло Булгаков у М&М. Бо трапиться те, що у цьому вірші.

Прийшли дві незнайомі людини фільм подивитися. Ну, з попкорном, звісно - як без нього? Більше того, люди не зовсім розумовоспроможніі (Читаємо думки чужі, даремно, / Бо свОїх нам ніколи не знайти). Ще більше: німі (Пусті слова мовчать в мені й тоб). А потім, чи то під впливом "незнаного форти" (а шо це, до речі?), чи то фільм-жахливчик такий був, але до дівчини починає доходити страшна думка: ХТО ВІН, цей незнайомець, що сидить поруч і нагло хаває її попкорн?! Дихання збивається, як і ритм вірша. І раптом чергова думка-блискавка: "А якщо це його попкорн, тоді ХТО Я?!!!" Але дівчина вже не може протистояти, хапає незнайомця за все, що під руку попадеться, навіть за очі... І тут...(драстуйте, дядечко Фрейд) в ній просинається "шестирічнАЯ (це па какому?) дитина, яка колись, коли попкорну ще не було в українських містах і селах, отак само обшукувала своїми шестрирічними рученятами одяг дорослих у пошуках чогось смачненького.
Якби я була Агнесоою Поросюк, я би вже ридьмя ридала. А так просто важко зітхаю. Бо Сталеві Киці не плачуть...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.028186082839966 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати