Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Я закохалася у вашу грозу!!!

(Рецензія на твір: Камінь (р.9) Посеред грози, автор: Василь Тибель)

Такі грози бувають лише на Волині, то правда. Приголомшливо-красиві, крислаті, мов дуби, що ростуть корінням з неба і зачіпають вершечками землю! Ух! Аж дух перехоплює - і прекрасно, і страшно одночасно. Може то я трішки недалека чи відчула себе дитиною, однак мені сподобалося все :) Отой затхлий запах на поліських болотах навіть при безвітрі вхитряється таки ширяти болотом, мандрувати. Не стоїть "гад" на місці. Навіть він в тому краї живий. Болото "правдиве" - так і бачу його, також дбайливо виписали.
А літаюча тарілка цілком доречна. НАРЕШТІ! Давно на неї жду, ще з пролога до повісті. Та то, пане Василю, ви самі вині. Де ж то можна на стільки щезати :) :) Люди вже почали забувати, що було на початку повісті!
Тепер про те, що вихопило око, тобто ложка дьохтю:
Дядина > так ви називаєте дужого парубка; ДЯДИНА, -и, ж. Жінка дядька.- зі словника;
замініть;
незрозуміла красота > красота русизм;
не хотіли нічого розповідати. Миколка особливо не хотів > тавтологія не хотів-не хотів;
Решта дрібниці - вичитає редактор :)
Чекаю продовження!
Щиро, Дара

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043026924133301 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати