Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Не можу втриматись від виступу

(Рецензія на твір: Камінь (р.9) Посеред грози, автор: Василь Тибель)

З милями у Вас міцно вийшло. А що ж, хто в селі не чув про ту одиницю довжини? Про версту могли й не знати, а милю – елементарно. Якщо клуб є, то і фільми в нього возили – і не тільки оті агітки на кшталт «Вєсєлих рєбят», а щось і ще менш європейське. У задушливому повітрі носився запах… Цікаво. Може, стояв, висів? Задуху ми коли відчуваємо? Коли немає руху повітря. Я особисто так відчував. 35 градусів нехай, але з вентилятором – і можна навіть змерзнути. Але то таке. Читатиму далі і не чіплятимусь до дрібниць. Може, це спеціально. Авторський трюк.
От що таке «Джип». У нього гума, як ласти. Стоїть посеред болота і хоч би йому що. Вміють же озувати. А оті «Ланоси» на такій гумі їздять, що менша за мотоциклетну. А це «Джип».
Про грозу сподобалось. Просяк. Те, що любиш. Міцно. Дякую. Особливо за крислату блискавицю. Вдалий епітет.
«Кошенят», мабуть, не варто брати в лапки. Якщо йшлось про «морських котиків» - так то інша справа.
Про НЛО сподобалось. Я спочатку пригадав американський блокбастер про дівчину, яка поглядом випромінювала оті вогняні кулі, та зрозумів, що поспішив.
Телефон, мабуть був супутниковим. Бо якщо такі грози бувають, то немає чого робити отим операторам стільникового зв’язку у тій місцевості. Та і для кого там той зв'язок – для жаб і збирачів журавлини? Мабуть, супутниковим був той апарат. Та то таке. То як фахівець я своє бачу.
Скільки той «Джип» простояв, а центральному замку і батареї хоч би що. Закрились хлопці. Я про «Мерседес»и розкажу. Бувало таке, що людина 10 років у тюрмі одбувала, а потім, звільнившись, сідала в своє авто, яке десь весь час в гаражі стояла, і їхала до міліції на облік ставати. Така вона надійна техніка. Скла мені шкода. Розбили. Сподіваюсь на те, що воно було боковим. Але як рука піднялась? То ДАЇ-сти розбивають без жалю, щоб водія чи пасажирів кийками обробити, а це оті дядьки. Далеко на такій машині поїдеш. Зупинять – і нічого вже не битимуть, крім екіпажу «Джипа». В мене колись у знайомих був один співробітник ДАЇ. Так той жартів не сприймав. Скажеш йому, що випив, то принюхується, пожартуєш, що під стріхою кулемет маєш, розпитуватиме, під чиєю саме. Натаскані вони на різні прикмети. Клюють. Одним словом, скла мені не тільки шкода, бо історія з цим «Джипом» може скінчитись на першому посту ДАЇ. І казці може настати кінець.
А ось і дільничий інспектор. Накликав я його, коли про міліцію згадував.
Нарешті. Слава Богу, що якось все налагодилось.
Дякую за цікавий твір. Чекатиму наступних серій. Творчих успіхів на всіх нивах.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042562961578369 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати