Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

отут, де ja вріс в заболочений став!

(Рецензія на твір: , автор: Кактусь)

хороший текст: дописувачу вельми близькі різноманітні алюзії_паралелі, що постійно піняться в його збудженому мозкові під час смакування цього опусу.
(з розмаху просовує в екран руку і тисне автороську правицю з погано прихованим співчуттям (читай - легким злорадством:)... в мене-то став був... навіть не один... страшно сказати скільки... одинадцять... город впирається в ставок - ставок в греблю - далі другий ставок - далі, як ти вже здогадався) знову гребля - далі знову ставок... але - про що це я...)
автор, якщо й не зізнається, несвідомо чекає щомиті повернення в своє сьогодення зі свого ж "отут, де ти виріс" дівчинки-жінки із іменем Анна чи тої, "обличчям котрої ти підлітком марив" - що суть одне. вона ж простує з минулого (може автора тоді ще й у проекті не було) - через день цей - в завтра, і в таке завтра, коли автор вже буде сидіти на якійсь далекій зірці 672/RWZ-007, хилитаючи ногами над зоряною безоднею. і вже зовсім другий М... е-е-е... ліричний герой буде нею марити, буде її римувати...
для втора це не тільки певна ностальжі за, власне, предметом підліткових зітхань, скільки туга за певним юнацьким архетипом - за всим тим, чого так бракує в - не побоюся цього слова - його (й моєму) цинічному довкіллі.
"нажита хиба" - це сильно. вона, маю підозру, росте. вона вже є синдромом... пороблено_й_задавнено...
...як орнітолог орнітологові мушу зауважити, що загартовані болотяні карасі в "ранковій росі" можуть жити багато годин. так що рядок з їх нагальною смерттю викликає в мене цілком закономірний сумнів (типу нє вєрю). але то таке... тема смерті для акцентування та вічності... е-е-е... хоча б римованих віршів (!!!) тут вкрай необхідна - то ж хтось має вмерти!
а що - завбільшки з долоню, та якщо цілу пательню таких, а якщо ще й з ікрою - то хай кіт смокче мишку! це ж - голосно так - ласиво!
"Тож ким би не був ти, і ким би не став - заради Христа, не розбещуй кота!!!!

і - насамкінець! - вона ще вернеться, Мак...нє! - що це я... ліричний герою! вона обов"язково повернеться!
_______________
а щоби нівелювати цілком прийняту патетику національно свідомого віршу, й запаралелити цю мою писанину до теми кота й тої, котрою ти підлітком марив, простий (як..як...е-е-е.....як........) дописувач скромно дарує авторові до став/зростав ще одну неабияку риму "встав" :)

будь здоровий, Максе!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040256023406982 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати