Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Дитячі книжки - це просто добрі дорослі книжки

(Рецензія на твір: Дикобраз, поденки та скорпіон., автор: П.Домаха)

....Так казав мій батько, не дозволяючи мені читати увесь мотлох, що його купувала для мене мама в спеціальних магазинах дитячої книжки - були такі у нашій колишній країні. Він натомість давав мені дорослі, але дуже добрі книжки - ото і була в його уявленні дитяча література. І я його думку стала з часом поділяти. Це я веду до того, пане Петре, що Ваші казки, звісно ж, казки для дорослих. Але дуже добрі. Тому вони можуть бути і казками для дітей. Ви написали "для школярів" _ тут точно не скажу. Дитина сама по собі, як окрема особистість, вже має в собі все, що буде з нею протягом усього її життя. Але є якась - божевільна? темна? сліпа? - смуга, коли дитина-школяр, дитина-підліток не чує себе, не чує Божого світу навколо себе, а чує тільки компанію приятелів, які теж перебувають в такому ж божевіоьному стані. Отож, що вони стануть читати, що їм сподобається, що вони взагалі здатні зрозуміти - хтозна... Але це минає, і всі вони колись повернуться до самих себе, а отже й до такої літератури, як ваші чудові казки.
Що подобається особисто мені? - Про мову не буду, вона чудова і в оповіданнях, і в казках. В казках мені подобається коло персонажів. Казки про речі рідко бувають вдалими (хоча, не знаю - може, у Вас і такі є?), бо автор зазвичай вигадує для речей непритаманні тим риси характеру, а отже змушує їх поводитися нелогічно. Тварини - річ інша. Я і Вашим єнотам повірила. І лиса впізнала.
Ця казка ще більш поетична. Танок скорпіонів мене так розчулив, що мені стало дуже шкода скорпіона. Хоча це одна з небагатьох істот, яких я дуже боялася. коли бачила десь на стіні будинку. Може, зараз і не стала б боятися, після того як у Дарелла прочитала про маму-скорпіоніху. Ваш скорпіон теж поетичний, хоч і зловісний. А про танок поденок вже й не кажу - це поезія в прозі. І чудове закінчення. Не знала, що дикобрази знаходять один одного по звуку голочок. Якщо це й вигадка, то така чудова, що саме так і тільки так і мало б бути...
Вже видно, що вимальовується цикл казок. Бажаю успіхів. А собі, як читачеві, колись купити книжечку з усією чудовою компанією Ваших казкових персонажів.
Щиро, Галина М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026798009872437 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати