Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Бути Вам перебендею

(Рецензія на твір: Побожність можновладців, автор: Володимир Сірий)

© Олесь, 11-05-2009
Вам ще бандуру в руки – отой інструмент про існування якого невідомо тільки, мабуть, кому завгодно, але не українцю, вже не кажучи про її вигляд, і можна виходити в люди. Чи вони до Вас самі ходитимуть – за правдонькою, за словом, що кличе до миру-спокою, до ладу. Так, як ходять до церкви, наприклад.
Чому саме з бандурою? А з чим? Де ще стільки струн? Навіть якщо на якусь не вцілиш, то є сусідня – майже з такою ж висотою звука. З гітарою складніше, як і легше. Чотири акорди – і награвай. Чому саме взагалі з музичними інструментами, а не без якогось з них? Тому що співається легше. У піснях і рими свої, особливі. Примітивно-дієслівні чи іменникові або з інших однакових частин мови. Трішки відхилюсь від теми. Мені зараз пісні О.Розенбаума подобаються. Не настільки, щоб співати як слухати. Смисл, непісенні рими. Вони поетичними у нього стали. А раніше були пісенними. І здобув він собі славу. А зараз тільки підтримує на тому рівні, на якому вона була.
Та не про нього йтиметься, а про Ваш твір.
Мені здається, що народ тільки і чекає, коли вже оті політичні істоти кудись підуть зі своїх олімпів, а Ви свій час витрачаєте на Ваші байки. Нераціонально, на мою думку, дарма.
Гилять ті, мабуть, такі горілки, що нам з Вами і у вітринах найвишуканіших магазинів не бачились – оті всі, про кого Ви пишете. І ніхто ні до яких дверей не підходить. Від гарних, якісних, гонорових горілок сама тільки користь. Та ще на тих природах, на яких вони її споживають… Не вірю я Вашій байці. Ні жартома, ні серйозно.
Технічна досконалість Вашого твору як для перебенді, то на відповідному рівні, а як для автора поетичних творів, то дивіться і оцінюйте самотужки. Особисто, самі.
Рими – іменникові, дієслівні. Є кілька перехресних. То вже краще. Ви ж можете, якщо стараєтесь не як газетяр («ні дня без рядка») чи коханець («ні дня без ласки»). Ото і не давали б рекордні врожаї свого словесного збіжжя. Хоча Вам видніше. Може, і треба Вам виговоритись. Лікарі, ті що серця лікують, рекомендують одне, а самі роблять інакше. Виговорюються та виписуються.
Бажаю Вам нових творів – з рекордною кількістю, швидкістю, чи без них, але гарних, поетичних. Хай навіть і у вигляді байок, жартів, віршиків для маленьких діточок, які у римах тямлять, для гостей за столом, для друзів у колі, для нас, для кого завгодно – технічно досконалих. А я як один з читачів читатиму, радіючи. Це ж мій колега, пан Володимир, таке створив. А ми з ним колись по сусідству віршували. І ти тільки подивись, як же ж гарно воно йому вдається. Отак приблизно і думатиму.
Творчих Вам успіхів на поетичній ниві.

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.026537895202637 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати