Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Достача від мене

(Рецензія на твір: ., автор: Дара К.)

"Земля дихає впевнено".
Тобто вдихає тепле повітря, а видихає прохолодним?
Це малось на увазі? А як інакше вона може дихати, щоб це було помітно? Море дихає бризом - це загально відомо, як і те, що дихає земля. Влітку, як на мене, воно (земля) вже майже не дихає, бо нічні температури не дуже відрізняються від денних. Якщо я і помиляюсь, бо існуть місця, де земля і влітку може парувати кожного ранку - тобто, дихати, але все одно мені ота впевненість якось ріже око. Природно, що як читачу.
"Спокійно і надійно з Ігорем". Якось, на мою думку, мало бути б не так. Існує прислівник "покійно", але він рідко вживається. Але то таке. Я ж не дівчина, а той же читач, з першого абзацу. Сцена з перетіканням тепла свідчить про неспокій - хай навіть і миттєвий.
На селі, наскільки мені відомо, важко бути у спокої, коли маєш справу з хлопцем. Було між вами чи не було, бачили люди чи не бачили, а все одно знають. Пацанва ж бігає усюди. А у творі - час випускних екзаменів у старших класах. Кому бігати-бачити, вже є. Школярі молодших і середніх класів до міст на заробітки не втікають, а шукають собі пригод там, де ще живуть у батьків на шиях. Так от. Існує така річ як дурна слава чи плітки. От і тільки почнуть двоє людей зустрічатись, так хтось вже десь і ляпне, що вони вже давно живуть як подружні.
"Сподіваючись на неї завтрашню". То я кий може бути спокій, коли існують сподівання?
А ось і друга частина Вашого твору.
Мені сподобалось це бабусине "такето". Я ще юнаком жартома у такий спосіб окликав знайомих або незнайомих людей, а ті обертались. А я робив вигляд, що це не я мовив. І не тільки я так розважався, бо ми ж працювали на заводі, молоді та юні випускники десятирічки.
Спробуй вистояти зміну біля верстака. Ото і вигадували собі розваги. Дякую за це "такето". Пишеться воно, мабуть, окремо. Приблизно так, як і усіялякі ого-го, ги-ги та га-га.
А ось і перший поцілунок. Замоцно описано. Навіть не коментую.
Під кінець твору стало моторошно. Теж змальовано яскраво.
Настільки, що захотілось забути про свої роздуми-зауваження біля першої частини.
Дякую за твір. Вибачайте мені мої дрібні зауваження.
Що там воно буде далі?

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041661977767944 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати