Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2685
Творів: 51004
Рецензій: 95751

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Достача від мене

(Рецензія на твір: ., автор: Дара К.)

© Олесь, 09-05-2009
"Земля дихає впевнено".
Тобто вдихає тепле повітря, а видихає прохолодним?
Це малось на увазі? А як інакше вона може дихати, щоб це було помітно? Море дихає бризом - це загально відомо, як і те, що дихає земля. Влітку, як на мене, воно (земля) вже майже не дихає, бо нічні температури не дуже відрізняються від денних. Якщо я і помиляюсь, бо існуть місця, де земля і влітку може парувати кожного ранку - тобто, дихати, але все одно мені ота впевненість якось ріже око. Природно, що як читачу.
"Спокійно і надійно з Ігорем". Якось, на мою думку, мало бути б не так. Існує прислівник "покійно", але він рідко вживається. Але то таке. Я ж не дівчина, а той же читач, з першого абзацу. Сцена з перетіканням тепла свідчить про неспокій - хай навіть і миттєвий.
На селі, наскільки мені відомо, важко бути у спокої, коли маєш справу з хлопцем. Було між вами чи не було, бачили люди чи не бачили, а все одно знають. Пацанва ж бігає усюди. А у творі - час випускних екзаменів у старших класах. Кому бігати-бачити, вже є. Школярі молодших і середніх класів до міст на заробітки не втікають, а шукають собі пригод там, де ще живуть у батьків на шиях. Так от. Існує така річ як дурна слава чи плітки. От і тільки почнуть двоє людей зустрічатись, так хтось вже десь і ляпне, що вони вже давно живуть як подружні.
"Сподіваючись на неї завтрашню". То я кий може бути спокій, коли існують сподівання?
А ось і друга частина Вашого твору.
Мені сподобалось це бабусине "такето". Я ще юнаком жартома у такий спосіб окликав знайомих або незнайомих людей, а ті обертались. А я робив вигляд, що це не я мовив. І не тільки я так розважався, бо ми ж працювали на заводі, молоді та юні випускники десятирічки.
Спробуй вистояти зміну біля верстака. Ото і вигадували собі розваги. Дякую за це "такето". Пишеться воно, мабуть, окремо. Приблизно так, як і усіялякі ого-го, ги-ги та га-га.
А ось і перший поцілунок. Замоцно описано. Навіть не коментую.
Під кінець твору стало моторошно. Теж змальовано яскраво.
Настільки, що захотілось забути про свої роздуми-зауваження біля першої частини.
Дякую за твір. Вибачайте мені мої дрібні зауваження.
Що там воно буде далі?
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.92176294326782 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …