Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: ., автор: Дара К.)

Написано сильно. Проте, це - якраз не новина. Взагалі, увесь "Гонихмарник", тобто, та частина, що вже викладена на сайті, спрвляє враження зрілого, гарно продуманого та майстерно побудованог твору. І знову переплетення повсякденного життя і навіть не містики, як у попередніх розділах, а таке відчуття, що стародавнього переказу.
Може, через довгу легенду, яку розповідає бабуся, може, через те, що ритм цієї частини інший, ніж у попередніх (місцями текст аж нагадує вірші у прозі), таке відчуття, що читаєш казку; гарну, цікаву, страшну і аж жорстоку казку. Хоч час від часу якісь побутові дрібниці таки суперечать цьому враженню, нагадують, що персогажі цієї розповіді - реальні, спохоплюєшся, починаєш їм співчувати, як вже знайомим. бо ж навряд чи хтосьажнадто перейматиметься долями казкових героїв, і так зрозуміло, що усе скінчиться добре. А от у житті...
Не знаю, чи розраховувалиа ти на те, щоб читачам стало шкода і гонихмарника, тобто, його людську частину. Мені стало, врешті, не винен же Ігор, що народився у родині дводцшників сім"ї. Цікаво, а чи може такий гонихмарник врятуватися, чи приречений від народження?
Що й казати, прокляття наприкінці ефектне, хоч травництво бабусі виявилося значно сильніше, ніж видавалося у попередньому розділі. Тепер зрозуміла уся подальша поведінка Ірини. Мабуть, розповідь знову повернеться до Аліни, до того, як вона намагатиметься вберегти доньку?іІ ще. Гоннихмарник органічно виглядає у селі, де у старовину, мабуть, його рід і навколішках благали під час посухи врятувати урожай, а людей від голоду. Та й у двадцятому столітті хоч залишки колишні "забобон" повинні були зберегтися. Ніхто ж із односельців, принаймні, навіть напившись, не йде із вилами вбивати нечисту силу, що губитьь жінок. (Адже на це можна глянути і так).
А от сучасний Львів? Чи так там потрібні ті, що вміють відвертати-привертати дощ? Як взагалі людині/ створінню, що має владу над природою і водночас є її часткою жити серед міської метушні?
і взагалі, прокляття - це лише образа, що комусь пощастило потистояти могутній злій силві чи рід гонихмарників ослаб і це не примха, а необхідність - влити свіжу кров знахарського роду?
Не зовсім уявляю звичаї у селі тих часів. Мабуть, Ірина - комсомолка? Чи дозволялося тоді носити натільні хрестики школярам? Певно, антирелігійна пропаганда була і там7
Ну от, як завжди, висипала купу запитань і забігла наперед. Сподівааюся, ненароком не образила, яякщо що не так - прошу вибачення. Ще раз хочу підкреслити - твір гарний. Як виходить роман - хай буде, не варто різати. Буває, коли деякі твори варто очистити від зайвих слів-епізодів, аьби стали кращими, та це - не той випадок.
Гарних свят і натхнення!
Трохи не забула. У тексті є хлопеці замість "хлопець", кілька зайвих ком, відсутність побілів після тире, ну й ще по дрібницям - виправити можна за хвилину-другу. І чи варто вживати "прадавня необ"їжджена енергія", чи в цьому випадку органічніше буде сила, міць, ммогутність, врешті? Та то вже на твій розсуд.
Щиро,
Тала владмирова

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044426918029785 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати