Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Всі собаки з’їдені (с) Бродський

(Рецензія на твір: Дура нещасна, автор: Любов Лібуркіна)

Для початку дозволю собі зацитувати короткий вірш Йосифа Бродського, який називається «Полярний дослідник»

Все собаки съедены. В дневнике
не осталось чистой страницы. И бисер слов
покрывает фото супруги, к ее щеке
мушку даты сомнительной приколов.
Дальше – снимок сестры. Он не щадит сестру:
речь идет о достигнутой широте!
И гангрена, чернея, взбирается по бедру,
как чулок девицы из варьете.

Я гадаю, що авторка несвідомо вибрала саме такий розмір для своєї «Дури нещасної», але його подібність до наведеного вище віршу очевидна. В поезії важлива відповідність змісту і форми, і залишається дивуватись, що Любов і Йосиф обрали однакову форму для передачі схожого змісту.

Бо головна тема обох віршів – самотність. В одному випадку це самотність дослідника, який добровільно залишив все, що мав рідного, і подався до хріна на роги заради досягнення чергової полярної широти (а кому вона на фіг треба, та широта?). В другому випадку – це самотність жінки, яка добровільно відмовилась від найважливішого в житті – любові – заради досягнення власних цілей (кар’єра тощо), нікому в принципі нецікавих.

А нам – своє робить. Працювати, писати, ставити на ноги дітей: тобі – дочку, мені - синів. Без ексцесів, екстримів, фанатизму іти життєвою дорогою.

Тобі – респект.

М.К.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027524948120117 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати