Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46395
Рецензій: 90556

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Тяжка доля поета

(Рецензія на твір: Півсонети, автор: Татчин )

© Михайло Карповий, 06-05-2009
Привіт, Сергію!

Хотів був назвати свою рецензію "Після всіх", як це іноді робиш ти, але відчуваю, що така назва була би недоречною, бо, скоріше за все, твої півсонети ще рецензуватимуть і рецензуватимуть.

Я думаю, ти аж застрибаєш від радості, коли довідаєшся, що півсонети, окрім всіх попередніх рецензентів, сподобалися ще й мені. Але просто сказати "сподобалось", або (сильніше) "сподобалось геть-геть-геть усе!" - це занадто загальні слова, і через те не вельми інформативні. А я люблю конкретику. Значиться, що сподобалось найбільше:

Коли космічне серце чоловіче
замісто крові б’ється на словах


und

довести, що поети не останні
у черзі до редактора_Христа


О-о-о-о!! Оце цимєс. Морквяний.

Поле Word'у - це клас! (не хочу виглядати педантом, але краще поставити апостроф в word'у).

І закінчення чудове. Тобто, після такої катавасії - лярва ніч, гульвіса вечір - приходить хлопчик ранок, і все стає так спокійнесенько... Ну, так і має бути!

Тепер, що не сподобалось: "жидами розіп'ятого Христа". Черносотенством віддає. "Жиды поганые Христа распяли, Господа нашего!" (цитата із Купріна) - щось таке. Ні, я розумію, що ти так не вважаєш, а лише намагаєшся передати наївність релігійних уявлень сільського люду... але тут я повинен зауважити, що скільки я не їздив по селах (було таке) і не розмовляв з тамтешніми жителями на релігійні теми, я ніколи не чув, що Христа розіп'яли жиди. Може, не в тих селах бував?

Тисну руку,

Карповий

Я не втручатимусь у вашу розмову, друзі, лише хочу сказати наскільки заскучила за такими розумними роздумами .... :)
Дякую :)

© Оксана Яблонська, sevama, 11-05-2009

привіт!
радий читати цю купу слів. дякую, що не полінувався.

думку твою пойняв.
але мені видає, що ти надаєш цьому рядкові сенсу_ваги_і_акцентування значно більшого, ніж мав на меті автор. а авторський задум має переважати читацьке трактування. я його писав з дещо... е-е-е... іншими думками... крізь певний іронічний прищур. а його обрамлення, у вигляді решти тексту, має наголосити саме на цьому. автір не судить, не оцінює, не робить висновків - він що бачить, те співає (у даному випадкові).

втім, я обв"язково ще порозмислю. от, скажімо, пройде з тиждень, я його рєзко -рррраз! - і прочитаю. і якщо мені відкриється якесь нове бачення, то тоді.....

дякую тобі, Михайле, за ділог.
всіляких гараздів - навзаєм!

© Татчин , 07-05-2009

Привіт іще раз! Ти мене, схоже, не зовсім вірно зрозумів. Я ж не про політкоректність і не про доречність вживання слова "жид". І навіть не про фактологічну сторону питання: в даному випадку неважливо, жиди розіп'яли Христа чи не жиди.

Я про штампи.

Ну, щоб зрозуміліше було, що тобі навіває заклик "Хай живе дружба народів!"? Сам по собі заклик правильний. Дружба народів - це добре. Але від нього віє таким совком, що блювати хочеться. Бо це штамп. З такими гаслами трудящі виходили в добровільно-примусовому порядку на демонстрації.

Так само вираз "жиди Христа розіп'яли" - штамп. Повторюю, неважливо, чи розпинали, чи ні. Просто прибл. 100 років тому цей вираз надто часто вживали в організації "Союз русскага народа". Сільські дядьки, яки моляться на рани Христа, до цієї організації, звичайно ж, не мають відношення, тому і будь-який натяк на цей зайвий елемент (СРуН) треба було б виключити. Або хоча б завуалювати.

Чисто моє суб'єктивне бачення. Можливо, в чийсь голові вираз "Ж.Р.Х." зі СРуНом не асоціюється.

Тепер офф-топ... чи можна записувати євреїв в христорозпинателі, чи не можна. Повторюю, це офф-топ, це питання до твого вірша має тільки непряме відношення. А може, і не офф-топ, зараз напишу і подивимось...

Так от, з одного боку, якщо вірити Євангелію, євреї кричали Пілатові: "Кров Його на нас і на дітях наших".

З другого боку - так, євреї таке кричали, але розпинали все-таки римляни. Хрест - це суто римський спосіб вищої міри покарання. Євреї більше камінчиками закидували своїх злочинців. Так що, виходить, євреї - замовники, а римляни - виконавці. А на виконавцях має бути така сама відповідальність за вбивство, як і на замовниках, нє?

А з третього боку, якщо вірити тому ж Євангелію, Христос - це Бог, що воплотився, аби своєю смертю відмити людство від гріха (це речення - теж штамп :). Тобто, якби люди не робили поганих речей, Христа би взагалі не розіп'яли. А отже, відповідальність за цей злочин в рівній мірі ділиться між усіма двоногими незалежно від національності. "Всі згрішили і позбавлені слави Божої" і "Немає праведного ні одного" (с) ап. Павло.


Але завжди простіше виконувати якісь зовнішні обряди та релігійні правила (там, до причастя ходити, постів дотримуватись тощо), аніж усвідомити власну ницість перед обличчям Б-жим. Тому якщо людина є (формально) християнином, але до такого усвідомлення доходити не хоче, вона буде перекладати провину за розіп'яття Христа з себе на когось іншого. Найкращий кандидат на роль такого цапа-відбувайли - це, звичайно ж, євреї. На них взагалі можна багато чого списати. Тому так, я допускаю, що сакральну формулу "Христа розіп'яли жиди" дійсно разом зі звитяжними СРуНами могли повторювати цілком побожні і позитивні сільські дядьки. Тільки для них і для СРуНівців ця формула має дещо різні значіння. Що вона значить для дядьків, я вже написав (заміна болісного усвідомлення власної поганості зовнішніми проявами релігійності), а для тих, інших - ти і сам знаєш. "Бєй жидов, спасай Россію".

А якщо поміняти на "не нами розіп'ятого Христа", то мантра втрачає СРуНівське забарвлення і, навпаки, краще вписується в пейзаж останнього твого півсонета.

Але знову ж таки, це чисто моє суб'єктивне бачення.

Фуххх. Соррі за багатолітер, але, мабуть, треба було з самого початку розгорнутіше пояснити, що я мав на увазі.

Хай щастить.

© Михайло Карповий, 06-05-2009

насамперед - ти мене "прощитав", як кажуть у нас в розвідці: я стрибав від радості. невисоко правда. але все ж. бо рецензент ти (хотів сказати в"їдливий і доскіпливий, але вчасно знайшов більш відповідне слово) вибагливий :)
я не перестаю дивуватись тому простому хвактові, що людям подобаються різні речі. нє, правда! здвалось би - пора вже до цього звикнути. але ж нє... суб"єктивім однако!
рядки, які тобі сподобались, не "самі погані". дякую, що не полінувався ctrl+c а тоді ctrl+v.
про поле ворду - правий. зара виправлю.
щодо самого головного закиду...
щодо сіл - то й я особливо не розмовляю ні з ким на релігійні теми, я ж не місіонер (не до ночі най буде сказано). я мав на увазі, що я чув як подекуди сільські люди вживають слово жид, причому абсолютно е-е-е... "толерантно" - якщо селяни знають таке слово. слово жид було в Україні раніше в широкому вжиткові. ти глянь, наприклад, старі переписи населення (пошукай в інтернеті). що ж стосується рядка повністю, то тут ось яка штука...
я не хотів би тут займатися аналізом священних текстів, тому перескочу через три щаблі.
ці сім рядків є не оціночними, а зображальними, вони просто описують навколишнє, причому в ярких, світлих і позитивних красках. і червертий рядок в цьому обрамленні не є звинувачувальним в бік єврейства, а констатаційним в уявленні більш широкому, ніж сільське.

Випереджуючи можливі подальші «звинувачення», можна було б сказати і так: дурний автор що хоче, те й пише – що з нього візьмеш. але якщо розвивати думку далі, то можна сказати приблизно ось що: автір думав-думав і прийшов ось якого висновку - цей «спірний» рядок є лакмусовим індикатором читача: якщо для нього тут криється супер_пупер проблема, то вона, в першу чергу, в ньому (в чительникові), а не в авторові, ну а якщо читач безпроблемний, тоді він не вбачає в цьому нічого крамольного.

Для мене тут ніякої проблеми немає: а головне (як на мою думку) – це авторський месидж, закладений в текст, а не трактування його читачами. Я не вживаю це слово як лайку – ні в якому разі. Воно тут втілено як… е-е-е… етнічно-інформативна одиниця, притаманна саме українській традиції. Це дуже автентично по-українському. В цьому рядкові відсутня авторська оцінка. Це просто констатація факту – така собі замальовка українського сільського довкілля. Саме сільського, бо у місті в це вкладається дещо другий сенс.
І як тут не згадати (по дотичній) хоча би того ж Агасфера – мої шановні опоненти мають перейменувати його з «Вічного Жида» на щось таке своє – толерантне – причому одразу на кількох мовах (українська/російська/чеська/польська…не знаю як справи з білоруською).

я там заслав тобі листа без купюр на скриню. (оце саме зараз слинявлю конверта).

дякую тобі за візит і багатобукаффф:)

© Татчин , 06-05-2009

щас - я фсьо вивчу і ввечері відпишусь більш широко.
дякую (аж підскакую) за таку розлогу увагу!
побіг за могоричем!

© Татчин , 06-05-2009

Серьога, я придумав, бляха-муха, придумав!!!
Чому кажуть, що жиди розіп'яли Христа? Тому, що намагаються зняти відповідальність за злочин з себе. Перекласти все на бідних євреїв. Мовляв, то не ми - то вони. Оце важливе в тому рядку останнього півсонета. Тому - як тобі варіянт - "не нами розіп'ятого Христа"? Чи "не ними розіп'ятого Христа"?
З тебе могорич :)

© Михайло Карповий, 06-05-2009

Забув додати: з отим "жидами розіп'ятого Христа" тобі так і так треба щось робити, бо не може не кинутись в очі, що ти цим рядком Христа вже вдруге використовуєш для рими. Тобто, коли декілька різних рядків у вірші завершує якесь нейтральніше слово, то це стає помітно в другому-третьому читанні. Чому це погано, коли одне і те ж слово римується кілька разів? Бо це дає привід для підозр у бідності авторського лексикону. Зрозуміло, що в твоєму випадку ці підозри безпідставні. Але тим не менше.

© Михайло Карповий, 06-05-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.090991973877 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …